Главная > Всі новини > Як Школа Дерюгіних опинилася на вулиці

Як Школа Дерюгіних опинилася на вулиці

«Японські телевізійники жахнулися, побачивши, в яких умовах ми тренуємося»

У перший день літа перед колонами Міжнародного центру культури і мистецтв профспілок України «Жовтневий палац» трапилось незвичне видовище. Кілька десятків гімнасток різних вікових категорій провели відкрите тренування посеред вулиці. Холодна як для цієї пори року погода спонукала дівчаток тепло вдягнутися, а особливий стан, пов’язаний із пандемією коронавірусу, змушував працювати в масках і рукавичках.

На вулицю вихованки знаменитої, заснованої в далекому 1970 році Школи Дерюгіних вийшли не від доброго життя. Двері палацу, в якому знаходяться тренувальні зали гімнасток, з 1 червня закриті. «Вхід суворо заборонено! Будівля знаходиться в аварійному стані. Перебування у приміщеннях будівлі небезпечне для вашого здоров’я і життя», – попереджає тривожне оголошення перед входом.

«Зверніть увагу на тріщини над аркою. Відвалюється вся ця частина (дивіться фото),  – проводить своєрідну екскурсію чемпіонка світу з художньої гімнастики 1977 і 1979 років, тренер і віце-президентка Федерації художньої гімнастики України Ірина Дерюгіна. – Колись, коли у цій школі починала займатися я, там стояв будинок і його присутність рятувала Палац від зсувів. Нині його немає. Нахил тут є вже 40 років. Усі ремонтні роботи досі обмежувалися зафарбовуванням тріщин. Власне, цей фактор створює більші проблеми для концертної зали. Але там є опорна стіна. А в школі її немає. Це ліворуч. А праворуч десять років тому викопали котлован (на тому місці, де за часів президентства Порошенка обіцяли побудувати Музей Революції Гідності) і це призвело до зсувів з іншого боку. Навіть видно ззовні, що рами просіли, будівля просто руйнується».

Ірішу Блохіну, доньку Ірини Дерюгіної та найкращого футболіста Європи-1975 Олега Блохіна, яка тепер трудиться тренеркою збірної України з художньої гімнастики турбує не лише стан будівлі, а й те, що досі ніхто не робив експертизи палацу загалом.

«Перевіряли лише ту частину, яку займають гімнастки, хоча в аварійному стані вся будівля, – пояснює Іріша. – Проте в сусідній споруді продовжуються репетиції. А ми нині опинилися під відкритим небом».

«Я просто шокована, – ділиться враженнями бронзова призерка Олімпіади-2016 Анна Різатдінова. – За стільки років українська художня гімнастика мала таку кількість досягнень, що заслужила на окремий палац. Натомість зараз ми втрачаємо навіть те місце, де десятиліттями готувалися наші перемоги. Адже якщо розібратися, то в Києві не так уже й багато справді легендарних спортивних споруд. Як на мене, таких лише дві – стадіон «Динамо» імені Лобановського і Школа Дерюгіних у «Жовтневому палаці», де традиціями просякнута кожна сходинка, яка веде у тренувальний зал».


Зауважимо, що ця школа з художньої гімнастики була заснована 50 років тому Альбіною Дерюгіною. Легендарній тренерці цьогоріч у березні виповнилося 88 років. Школа за роки свого існування виховала олімпійську чемпіонку Сеула-1988 і володарку бронзи Ігор у Барселоні-1992 Олександру Тимошенко, бронзову призерку Олімпіади-1988 Оксану Скалдіну, володарку двох олімпійських бронз 2004-го і 2008 років Анну Безсонову і згадувану вже медалістку Ріо-2016 Анну Різатдінову. Новими примами Школи Дерюгіних є Влада Нікольченко і Христина Погранична, які мають усі шанси проявити себе наступного року в олімпійському Токіо. Проте не відомо, чи вдасться цим дівчатам підготуватися до головного старту чотириріччя, враховуючи ситуацію з головною тренувальною базою.

«Врахуйте, що ті зали, де ми тренуємося, для збірної замалі, – каже Ірина Дерюгіна. – Маємо лише два майданчики, в яких стеля всього сім метрів. Реконструкцію нам обіцяли багато разів. На неї потрібно 3 млн грн, але в міністерства грошей нема. Якось японські телевізійники жахнулися, побачивши, в яких умовах ми тренуємося».

Зустріч з представниками Федерації профспілок, яким, власне, й належить будівля «Жовтневого палацу», у гімнастів відбулася минулої п’ятниці, 29 травня.  З керівництвом Школи Дерюгіних розмовляли директор МЦКМ «Жовтневий палац» Юрій Бобир і представник КМДА. Вони висловили готовність вести переговори про реконструкцію будівлі, але якоїсь конкретики наразі немає.
Наразі Департамент молоді і спорту Київської міської державної адміністрації справно платить тренеркам зарплату.

«Я, як директорка школи , виступаю не лише від свого імені, а й від імені своєї бабусі Альбіни Дерюгіної, яка заснувала цю школу, – говорить Іріша Блохіна. – Також я одночасно є тренеркою збірної і нашої дитячо-юнацької школи, а тому відповідаю за кожну дитину і за кожну тренерку, яка працює поряд. У Школі Дерюгіних займається 380 дівчаток. Вперше за історію закладу перед нами закрили двері і заборонили вхід. Бувало різне – нам виключали світло, влаштовували перевірки. Але не впускають вперше. Виходить, поруч (мова про концертну залу) можна проводити репетиції, а спортсменкам займатися не можна, бо будівля в аварійному стані. Люди, які відповідальні за функціонування «Жовтневого палацу», крадуть у дітей мрію. Сьогодні якась дитина втратить, надію, втратить мотивацію. Так, діти можуть підтримувати форму вдома. Як вони робили це під час карантину. У нас є ще один невеличкий зал. Але всіх представниць нашої школи ми там помістити неспроможні. Ті дівчатка, які нині є резервом першої збірної, не мають де готуватися».

«Ми боремося, бо в спорту немає часу чекати, коли щось побудують чи реконструюють, – додає Ірина Дерюгіна. – Нам обіцяють десятиліттями, з часів Володимира Щербицького (колишнього першого секретаря компартії Української ССР).  Ми ще тут з Блохіним своє весілля гуляли. Єдиний, хто нам допоміг, колишній мер Києва Олександр Омельченко. З його ініціативи нам у залі понад 20 років тому зробили стяжку від тріщин. Все. З того часу звертаємося до президентів держави, мерів. Але все марно. Зараз очікуємо на вердикт експертів. Брати на себе відповідальність за безпеку дітей і тренерів я не хочу. Нехай своє слово скажуть фахівці».

Ірина Дерюгіна нагадала, що не може пригадати окрім України іншої країни, яка би в період пандемії коронавірусу скоротила фінансування потреб спорту аж так радикально – на 2,6 мільярда гривень. «І немає гарантії, що ці кошти повернуть», – каже тренерка.

Ірина Іванівна сповістила, що чемпіонат Європи з художньої гімнастики, який мав завершитися у Києві саме 1 червня цьогоріч в українській столиці все ж відбудеться. Найімовірніше – 1 листопада. Пані Дерюгіна сказала, що президент Зеленський обіцяв, що зробить все від нього залежне, щоб подія відбулася на належному рівні. Проте допомоги українська художня гімнастика потребує вже й зараз.

Сам факт тривалої паузи, пов’язаної з пандемією вже негативно впливає на форму спортсменок. «Така тривала пауза – це жахливо. Це важка психологічна травма для всіх спортсменів. І це стосується не лише художньої гімнастики, а всіх, хто готувався до Олімпіади», – підсумовує Ірина Дерюгіна.  

Іван Вербицький, «Главком»

Джерело