Столична міськрада ухвалила перший з 2024 року перелік комунальних об’єктів, які підлягають приватизації. До нього увійшло 44 приміщень та будівель загальною площею понад 6,6 тис. кв.м. Втім, схоже, найближчим часом депутатському корпусу доведеться перезатверджувати відповідний проєкт рішення, адже міський голова Києва Віталій Кличко, станом на зараз, не збирається його підписувати. На цьому наполягла депутатка Вікторія Пташник (фракція “Європейська солідарність”), яка незгодна з тим, що Департамент комунальної власності КМДА у сесійній залі “протягнув з голоса” норму про те, що міська влада має оформляти землю лише під окремо стоячими комунальними будівлями і не відводити ділянки під невеликі приміщення в інших будівлях. Це було передбачено Правилами підготовки та прийняття рішень набуття та припинення прав на землю комунальної власності, які Київрада ухвалила у жовтні 2025 року за ініціативи у т.ч. Пташник. Тобто, йдеться про вже звичне коригування міськрадою одних рішень через інші рішення. Крім того, Вікторія Пташник у цілому назвала приватизаційний перелік “дивним”, адже, серед іншого, значну кількість об’єктів до нього було включено вже під час пленарного засідання.
Як стало відомо КВ, під час вчорашнього пленарного засідання столичної міськради депутатський корпус ухвалив проєкт рішення №08/231-373/ПР від 12 травня 2026 року “Про затвердження переліку об’єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади Києва, що підлягають приватизації, та внесення змін до деяких рішень Київради”.
Суб’єктом його подання виступила комісія Київради з питань власності та регуляторної політики. У сесійній залі за затвердження цього документу проголосували 62 народних обранці. Втім, вже найближчим часом міськраді доведеться “перезатверджувати” цей проєкт рішення, але про все по порядку.
Що передбачено проєктом рішення
Усього до “початкового” проєкту рішення, підготовленого профільною комісією міськради, увійшло 37 об’єктів (насправді їх більше, адже деякі об’єкти складаються з груп приміщень. – КВ) загальною площею понад 4,2 тис. кв.м. Втім, вже під час пленарного засідання цей перелік було частково відкориговано. Так, за пропозиціями депутатів Київради до цього рішення було включено ще 7 об’єктів загальною площею майже 2,6 тис. кв.м. У свою чергу, заступник директора Департаменту комунальної власності Київської міськдержадміністрації (КМДА) Юрій Береговий (на колажі ліворуч) запропонував два об’єкти до включення (їхня площа незрозуміла) та ще два об’єкти до виключення (загальною площею близько 120 кв.м.). Таким чином, усього на продаж планується виставити близько 44 приміщень та будівель загальною площею понад 6,6 тис. кв.м., але при цьому навіть даний перелік може бути невичерпним.
Крім того, цим же рішенням міськрада виключила низку приміщень та будівель із попереднього переліку приватизації, який був ухвалений у 2024 році. Йдеться про 3 об’єкти: нежитлові приміщення у Фортечному тупику, 6/8 (площа – 138,3 кв.м.) і на просп. Повітряних Сил, 81 (374,9 кв.м.), а також будівлю «Архіву» на просп. Повітряних Сил, 92 (133,6 кв.м.). Їхнє виключення у проєкті рішення пояснюється необхідністю певного “юридичного регулювання” та приведення зазначеного переліку у відповідність у зв’язку з виявленням обставин, які були невідомі на час затвердження переліку-2024. Про які “регулювання” і обставини йдеться, наразі невідомо. Але, наприклад, раніше були інциденти, коли столична влада “віддавала під приватизацію” об’єкти, які де-юре не знаходяться в комунальній власності.
Читайте: Розпродаж на 130 млн: Київрада затвердила черговий перелік комунальних об’єктів на приватизацію
Варто зазначити, що 21 травня 2026 року управління правового забезпечення діяльності Київради повернуло вказаний проєкт рішення без погодження як такий, що в цілому не відповідає вимогам законодавства. Так, однією з претензій юристів стало те, що до вказаного документу не було долучено матеріали, які підтверджують дотримання вимог Правил підготовки та прийняття рішень органами Київради щодо набуття та припинення прав на землю комунальної власності в Києві (затверджено рішенням міськради №98/10565 від 09.10.2025). Вказаними правилами якраз передбачається, що міськрада може приймати рішення про приватизацію комунальної нерухомості виключно після того, як ділянки під такими об’єктами будуть сформовані як об’єкти цивільних прав, і при цьому має бути врахована вартість такої землі.
Читайте: Доречність, популізм чи колізія: Київрада затвердила нові правила поведінки в земельній сфері
Крім того, в управлінні правового забезпечення підкреслили, що не на всі об’єкти, які були включені комісією з питань власності та регуляторної політики цього переліку, зареєстровано право комунальної власності. Також юристи підкреслили, що інформація про деякі такі об’єкти, зокрема в частині площі та адрес, не збігається з інформацією, вказаною в доданих до проєкту рішення матеріалах стосовно таких об’єктів. Серед іншого, в управлінні правового забезпечення звернули увагу на той факт, що цей проєкт рішення підготовлено комісією міськради, яка взагалі не є органом приватизації – йдеться про те, що подібні переліки на затвердження Київради має подавати КМДА.
Скандальна правка
У сесійній залі під час обговорення цього питання вищезгаданий заступник очільника Департаменту комунальної власності КМДА Юрій Береговий повідомив депутатам, що столична мерія вже реалізувала близько 60% об’єктів із попередніх приватизаційних переліків. Також чиновник зазначив, що цьогоріч КМДА вже реалізувала будівель та приміщень на загальну суму близько 70 млн гривень, а ще 30 млн гривень можуть надійти до столичного бюджету найближчим часом. Плановий показник міської скарбниці на 2026 рік щодо надходжень від приватизації дорівнює 507,6 млн гривень.
Також Юрій Береговий підкреслив, що комісія з питань власності та регуляторної політики може виступати суб’єктами подання відповідних проєктів рішень – мовляв, це передбачено Регламентом Київради. При цьому, за словами чиновника, саме його департамент опрацьовує такі переліки і займається реалізацією після їхнього ухвалення міськрадою.
Крім того, за ініціативою Юрія Берегового Київрада внесла одну зміну до вищезгаданих Правил підготовки та прийняття рішень органами Київради щодо набуття та припинення прав на землю комунальної власності в Києві. Відповідним коригуванням було передбачено, що столичній владі не потрібно відводити землю під приміщення, які знаходяться в будівлях, і що землю потрібно відводити під окремо стоячі будівлі. Таку правку заступник директора Департаменту комунальної власності КМДА пояснив тим, що столична влада через встановлені вказаними “земельними Правилами” обмеження фактично не може реалізовувати комунальну нерухомість.
“У жовтні 2025 року за ініціативи депутатів Вікторії Пташник (фракція “Європейська солідарність”) та Дмитра Білоцерковця (фракція “УДАР”) було прийнято рішення, яке обмежує прийняття рішень Київрадою щодо будь-яких операцій з нерухомим майном у столиці до виділення земельних ділянок в натурі та встановлення їхньої вартості. Департаментом попередньо було обговорено [це питання] з ініціаторами вказаного рішення та підготовлено зміни в частині [вказаного рішення]. Виходить, ми повинні відводити ділянку під [приміщення площею] 10 кв.м. в будинку. Це ні законодавством не передбачено, ні технічно неможливо. Це ж стосується і передачі [комунальної нерухомості] в оренду. Таким чином, [відповідно до правки департаменту] під окремо стоячі будівлі треба виділяти землю і робити оцінку ділянок”, – зазначив Юрій Береговий.
Але найцікавіше сталося вже після пленарного засідання. Так, увечері 28 травня вищезгадана Вікторія Пташник фактично заперечила той факт, що правку “імені Берегового” було погоджено з нею. Депутатка на своїй сторінці у Facebook повідомила, що ініціатори таких змін скористалися її відсутністю в сесійній залі, знаючи, що вона категорично проти цих коригувань. У зв’язку з цим Вікторія Пташник звернулася до Віталія Кличка “заветувати” це рішення, тобто зупинити його підписання. Пізніше депутатка повідомила, що Віталій Кличко наклав таке вето. Також Вікторія Пташник розповіла КВ, що надалі, після опрацювання Кличком, вказаний проєкт рішення з відповідними зауваженнями знову має бути поданий на розгляд Київради – щоб депутатський корпус вже остаточно висловив свою позицію. При цьому, Пташник назвала цей проєкт рішення у цілому “дивним”, у т.ч. через те, що до нього “з голосу” було включено купу об’єктів.
Також під час пленарного засідання за ініціативою депутатки Київради Ганни Старостенко (фракція “УДАР”, також є заступницею голови КМДА) до цього проєкту рішення було включено норму стосовно того, що ті комунальні приміщення, які є об’єктами культурної спадщини, можуть бути приватизовані лише з урахуванням законодавства про культурну спадщину, за погодженням з Департаментом охорони культурної спадщини КМДА і з укладенням охоронного договору на таку пам’ятку. Зазначимо, що, за словами Старостенко, до “початкового” переліку (тобто, до того, як депутати і КМДА вносили до нього зміни), увійшло 11 об’єктів культурної спадщини.
Як приватизується комунальне майно
Як раніше повідомляла КВ, столична міськрада майже щорічно затверджує переліки об’єктів малої приватизації, причому майже завжди це відбувається зі скандалами – депутати звинувачують чиновників профільного департаменту КМДА у різних процедурних порушеннях при підготовці таких проєктів рішень та спробах “розпродати” комунальне майно за безцінь. Виключенням стали 2022 і 2025 роки – тоді Київрада не затверджувала такий перелік. Усього за останні сім років до цих переліків увійшло понад п’ять сотень об’єктів (найбільше було включено в 2021 році – 157). При цьому, влада міста досі продовжує розпродувати майно, яке було погоджено до приватизації і в минулі роки – навіть в переліку 2011 року.
Разом з тим, КМДА має різні успіхи в питання наповнення міської скарбниці за рахунок продажу комунального майна – нерідко влада міста не виконує свої плани щодо таких бюджетних наповнень. Так, у 2019-ому до бюджету Києва таким чином надійшло 68,46 млн гривень, в 2020-ому – на 155,9 млн гривень, в 2021-ому – на 116,6 млн гривень, в 2022-ому – 116,5 млн, в 2023-ому – усього 33,9 млн гривень (є найнижчим показником за останні роки), а в 2024-ому – понад 300 млн гривень.
Читайте: Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
Разом з тим, численні претензії до чиновників Департаменту комунальної власності КМДА через недоотримання грошових коштів за оренду і приватизацію комунального майна мають і правоохоронні органи.
Наприклад, у справі щодо порушень при приватизації тенісних кортів на просп. Повітрофлотському, через яку столичний бюджет втратив, за попередніми оцінками, близько 47 млн гривень, підозри у службовій недбалості отримали директор Департаменту комунальної власності КМДА Андрій Гудзь та його заступник Юрій Плотніков. А в рамках провадження щодо незаконного звільнення ГО “АНПВДП” від сплати орендної плати за користування приміщеннями на вул. Івана Франка, 26, літ. Б, яке, ймовірно, призвело до збитків на суму близько 200 тис. гривень, за тією ж статею було повідомлено про підозри все тому ж Гудзю та його першому заступнику Олегу Шмуляру.
Крім того, ці двоє посадовців наразі офіційно є обвинуваченими у справі щодо незаконного зупинення нарахування плати за оренду будівлі кінотеатру “Київ” на вул. Великій Васильківській, 19. Нагадаємо, внаслідок таких дій чиновників столичний бюджет недоотримав близько 22,3 млн гривень.
Читайте: Кримінальна приватизація: “тенісна партія Гудзя-Кононенка” могла коштувати бюджету Києва 47 млн гривень
Нагадаємо також, що міськрада не вперше вносить скандальні зміни до одних рішень через “інші” рішення. Щоправда, у таких випадках народні обранці нерідко взагалі не розуміють, за що вони голосують.
Наприклад, у 2020 році, у минулому VIII скликанні Київради, троє депутатів від “Солідарності” – Андрій Странніков, Олесь Маляревич та Валентин Мондриївський (усі є депутатами і в нинішній каденції, представляють фракцію “УДАР”) – примудрилися у зовсім сторонній проект рішення “підсунути” своїм колегам пункт про те, що скандальний лізинговий договір із закупівлі комунальним підприємством “Київпастранс” білоруських автобусів МАЗ ні з ким погоджувати не потрібно.
Читайте: Наперсточники при власти? Как команда Кличко покупает для киевлян новые автобусы
А у лютому 2024 року Київрада за ініціативи тодішнього секретаря Володимира Бондаренка (нині – “рядовий” депутат від “УДАРу”) виключила зі свого рішення часів 2021 року про передачу ділянки на вул. Голосіївській, 13-Д в оренду ТОВ “Менаполіс” пункт стосовно того, що договір оренди цієї землі може бути укладений після підписання меморандуму з місцевим ОСББ. Це було зроблено шляхом внесення правок до проєкту рішення, яким була передбачена передача зовсім іншої ділянки на вул. Межигірській, 78 у Подільському районі Києва в оренду ТОВ “ВМ Солюшнс”.Таким чином міська влада фактично “розв’язала” все тому ж “Менаполісу” руки у питанні зведення на цій ділянці житлового комплексу без погодження з мешканцями навколишніх будинків, які мали претензії до забудовників.
Читайте: “Туалетна помилка”: Київрада забрала землю на вулиці Голосіївській у компанії із орбіти братів Супруненків
Зазначимо, Андрій Гудзь очолює Департамент комунальної власності КМДА з 5 листопада 2014 року. З червня 2022 року здійснення повноважень КМДА у галузі управління комунальним майном та приватизації забезпечує заступник голови КМДА Владислав Андронов (також є депутатом Київради від партії “УДАР”).
Комісію Київради з питань власності та регуляторної політики з грудня 2020 року очолює депутат Михайло Присяжнюк (фракція “Слуга народу”, на колажі праворуч). До складу цього органу входять 7 народних обранців.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
