Столична Нацполіція розслідує два “свіжі” кримінальні провадження щодо несплати забудовниками пайових внесків у розвиток інфраструктури до бюджету Києва. Йдеться про період до 2021 року – 2020 рік був перехідний, після цього такі внески вже ніхто не платив. В полі зору правоохоронців опинились 87 об’єктів забудови, за якими міська скарбниця, ймовірно, недоотримала від 1,2 до 1,3 млрд гривень – точний розмір збитків ще має встановити судова експертиза. В судових ухвалах по цим правадженням згадуються обєкти від “Perfect Group”, “Альтіс Девелопмент”, “Stolitsa Group”, КП “Житлоінвестбуд-УКБ” та інших. Що цікаво, раніше правоохоронці не змогли або не захотіли “доводити до суду” схожі справи – ті, у яких вивчалися масові борги забудовників перед бюджетом по пайовим внескам.
Як стало відомо КВ, наразі відповідні обставини розслідуються в рамках кримінальних проваджень №42025102100000159 від 26 грудня 2025 року та №42026102070000039 від 23 лютого 2026 року, які були відкриті відповідно Оболонським та Подільським управліннями Нацполіції Києва.
Фігурантам першої справи інкримінується вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) та ч.2 ст. 364-1 (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, що спричинило тяжкі наслідки), та другої – ч.1 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу (КК) України.
Нагадаємо, пайовий внесок у розвиток інфраструктури – це грошова компенсація, яку забудовники раніше зобов’язані були перераховувати до місцевого бюджету на створення та розбудову соціальної й інженерно-транспортної мережі населеного пункту. Обов’язкова сплата цих коштів була прив’язана до процесу будівництва та мала здійснюватися до прийняття об’єкта в експлуатацію. З 1 січня 2021 року цей обов’язок повністю скасовано на законодавчому рівні, тож за нове будівництво пайові внески більше не сплачуються.
Що з’ясували правоохоронці
В рамках провадження №42025102100000159 правоохоронці встановили, що до 2020 року та протягом 2020 року в столиці було введено в експлуатацію 87 об’єктів будівництва, по яким 41 забудовник не сплатив до столичної скарбниці пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури. Слідчі Оболонського управління Нацполіції ініціювали проведення судової експертизи, яка має встановити розмір збитків, нанесений бюджету Києва. Наразі її результати невідомі. При цьому, у січні 2026-го експерти звернулися до правоохоронців з клопотанням про надання додаткових документів, які підтверджують недоотримання спеціальним фондом бюджету міста Києва коштів пайової участі у сумі 1,3 млрд гривень і якихось доходів у сумі 51,6 млн гривень (яких саме, не уточнюється. – КВ). А у червні слідчі вже називали суму 1,25 млрд гривень.
У цій справі правоохоронці зацікавилися, серед іншого, тим, чи сплачувалися пайові внески за будівництво кількох житлових комплексів (ЖК). Серед інших, у червні слідчі отримали від Оболонського районного суду Києва дозвіл на вилучення документів у офісі ТОВ “Інколор Україна”, яке є замовником будівництва “ЖК Terracotta” на вул. Чернігівській, 8 у Дарницькому районі (девелопери – “Perfect Group” і “Альтіс Девелопмент”), а у червні – в офісі ТОВ “Будеволюція”, яке є замовником будівництва житлового масиву “Патріотика” на вул. Бориса Гмирі та вул. Колекторній у тому ж районі (девелопер – “Stolitsa Group”). Заявлялося, що правоохоронці планують вилучити документи про прийняття цих будинків в експлуатацію, їхні технічні паспорти, листування з Департаментом економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації (КМДА) з приводу укладення договорів пайової участі, самі договори пайової участі, якщо вони є, тощо.
Крім того, під час обшуку, який відбувся у вказаному департаменті ще 16 лютого 2026 року, правоохоронці вилучили низку “папірців” по забудовам та іншим проєктам, які реалізовували ТОВ «Альянс-Екопроект», ТОВ “АР Освіта”, КП “Житлоінвестбуд-УКБ”, ТОВ «Інноваційний спортивний парк», ТОВ “СОВ-Інвест”, ТОВ “Мелетія” та інші.
Схожі факти розслідуються і в рамках кримінального провадження №42026102070000039. У цій справі правоохоронці вивчають обставини щодо несплати до бюджету Києва 1,2 млрд гривень за будівництво 87 об’єктів – вочевидь, вони “дублюються” з об’єктами, згаданими у попередньому провадженні. Цих слідчих теж зацікавили будмайданчики, по яким пайові внески не були сплачені до 2020 року включно. У судових ухвалах по зазначеному слідству уточнюється, що в 2019 році Верховна Рада України внесла зміни до законодавства щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні, згідно з якими обов’язок сплати пайових внесків був скасований, але в 2020 році діяв своєрідний “перехідний період”. Йшлося про те, що сплачувати вказані внески у 2020-ому до місцевих бюджетів повинні були ті забудовники, які розпочали будівництво у попередні роки, але не уклали пайові договори, а також ті, які розпочали роботи в 2020-ому.
Обидва провадження були відкриті за матеріалами, які надійшли до правоохоронців від Державної аудиторської служби України. Минулоріч, у листопаді, цей орган завершив ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту економіки та інвестицій КМДА за період з січня 2020 року по 30 червня 2025 року, в рамках якої й було встановлено факт “недостачі” пайових внесків у бюджеті міста.
Як сплачувалися пайові внески у Києві
Нагадаємо, пайові внески – це були кошти, які забудовники перераховували до міської скарбниці, а надалі міська влада мала витрачати їх на будівництво нових дитсадків, шкіл, лікарень, доріг, оновлення мереж комунікацій тощо.
Згідно з тією процедурою, яка діяла в столиці раніше, Департамент містобудування та архітектури КМДА, який видавав замовникам Містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва, повинен був повідомляти їм про необхідність укласти договір пайової участі з Департаментом економіки та інвестицій КМДА. Надалі замовник звертав до Департаменту економіки та інвестицій КМДА з відповідною заявою, до якої додавалися копії багатьох документів: про затвердження проєктної документації, позитивний висновок державної будівельної експертизи кошторису (за наявності кошторису) тощо.
Після отримання документів від замовника будівництва, Департамент економіки та інвестицій КМДА здійснював розрахунок розміру пайового внеску. Протягом 15 днів після звернення замовника до цього департаменту повинен був укладатися договір пайової участі. Після підписання такого документа замовник будівництва мав сплатити пайову участь у повному обсязі до прийняття об’єкта в експлуатацію. Свідченням виконання договору пайової участі була довідка про сплату пайової участі, яку видавав все той же Департамент економіки та інвестицій КМДА.
При цьому передбачалося, що у разі встановлення факту прийняття об’єкта будівництва або реконструкції в експлуатацію без наявності довідки про сплату пайового внеску Департамент економіки та інвестицій КМДА мав звернутися до забудовника з вимогою укласти договір пайової участі. У разі наявності обґрунтованих підстав зазначений департамент також мав звертатися до правоохоронних органів чи суду.
Відповідно до ч.11 ст.40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, інформація про виконання договору пайової участі вказувалася у декларації про готовність об’єкта до експлуатації або в акті готовності об’єкта до експлуатації – документи, які підтверджують, що той чи інший будинок готовий до введення в експлуатацію. Тобто отримати ці дозволи без сплаченого пайового внеску, згідно з законодавством, теоретично було неможливо.
Видачею цих декларацій займалися та займаються органи державного архітектурно-будівельного контролю. Раніше за це відповідали органи Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ), а з жовтня 2016 року частину таких функцій було передано Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) КМДА. Це – структура, яка була створена при столичній адміністрації у липні 2015 року і яка отримала повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю у Києві та дозвільно-реєстраційних функцій щодо об’єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності).
Як повідомляла КВ, у минулі роки правоохоронці також неодноразово звертали увагу на те, як столичні чиновники та “будівельники” дотримуються закону у питанні сплати пайових внесків.
Наприклад, можливі порушення при реалізації цих зобов’язань забудовників розслідувало Головне слідче управління Генеральної прокуратури України в рамках кримінального провадження №42017000000003689 від 14 листопада 2017 року. Тоді правоохоронцям стало відомо, що Департамент ДАБІ України у Києві видавав декларації про готовність об’єктів до експлуатації без сплати замовниками будівництва пайових внесків по низці забудов. Тоді Департамент економіки та інвестицій КМДА повідомив правоохоронцям про те, що договори пайової участі на такі об’єкти не видавалися, а самі внески – не сплачувались.
При цьому, в судових матеріалах по даному провадженню також вказувалося на причетність до таких можливих злочинів посадових осіб Департаменту містобудування та архітектури КМДА, однак не зазначалося, у чому конкретно полягала їхня вина.
У рамках цього слідства протягом 2018 року Печерський районний суд наклав арешти на майже чотири десятки столичних об’єктів (магазини, офісні комплекси тощо), які були введені в експлуатацію без сплати пайових внесків. Замовниками їх будівництва виступала низка компаній, серед яких – ТОВ “Швейцарська хімчистка “Сіндерелла”, ТОВ “Укропкульттовари”, ТОВ “ТРК Інвест”, ТОВ “Форум Вест сайт” і т.д. Більшість цих об’єктів було введено в експлуатацію у 2014-2015 роках. У судових ухвалах по цій справі не уточнювалася загальна сума збитків, яких було завдано столичному бюджету чиновниками з різних відомств та забудовниками. Але, згідно з даними з різних судових ухвал, сукупно тоді могло йтися про 12,47 млн гривень.
Втім, протягом 2019 року низка підприємств у судовому порядку зняла арешти зі своїх об’єктів. У деяких випадках арешт знімався через те, що компанія-”порушник” сплачувала пайовий внесок. На даний момент, схоже, ця справа вже не розслідується, і жоден з її фігурантів не був притягнутий до відповідальності – принаймні, інформація про це відсутня у відкритому доступі. Можна припустити, що цьому посприяло те, що ті компанії, на які звернули увагу правоохоронці, заплатили пайові внески.
Схожі факти вивчалися і в рамках кримінального провадження №42019101040000102, яке було відкрито Дніпровським відділом Нацполіції Києва 9 липня 2019 року. Під час відповідного досудового розслідування було встановлено, що “у діях службових осіб Департаменту економіки та інвестицій КМДА при залученні, розрахунку розмірів та використанні коштів пайової участі у розвитку інфраструктури Києва замовників, які здійснювали будівництво на території Дніпровського району, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 УК України (службова недбалість)”.
У полі зору правоохоронців тоді опинилися об’єкти, які були введені в експлуатацію у Дніпровському районі столиці у період з лютого 2017 року по травень 2019 року. Йшлося про побудовані або реконструйовані автомийки, ресторани, кафе тощо. У різних судових ухвалах фігурувала різна кількість таких об’єктів – від 33 до 54. Замовниками їх будівництва та реконструкції виступали близько чотирьох десятків компаній (серед них – ТОВ “Нео Віта”, ТОВ “Вітес”, ПрАТ “Сільпо Рітейл” тощо) та фізичних осіб.
Втім, і ця справа відправилася до “довгої шухляди” – остання судова ухвала по ній датована вереснем 2020 року, і жодна особа навіть не отримала підозру у вчиненні злочину, не кажучи вже про обвинувальний вирок.
А минулоріч КВ з’ясувала, що станом на 1 січня 2025-го столичні забудовники мали перед київською скарбницею борг по сплаті пайових внесків у розмірі 2,66 млрд гривень. Така заборгованість утворилася за договорами, укладеними в 2003-2013 роках (більшу її частину складають інфляційні нарахування та пеня), і наразі на розгляді столичних судів знаходиться майже сотня справ щодо стягнення таких боргів на суму 1,4 млрд гривень. Що цікаво, майже 90% відповідних позовів було подано КМДА в 2024 році – схоже, чиновники почали трохи “шевелитися” в цьому напрямі лише після того, як на це питання звернули увагу в прокуратурі. Цікавим є і те, що у КМДА тоді приховали інформацію стосовно того, скільки усього коштів мало б надійти до бюджету Києва від сплати забудовниками пайових внесків протягом 2015-2024 років.
Бувають і протилежні ситуації – коли забудовники вимагають від столичної влади повернути їм сплачені пайові кошти. Одна з найгучніших таких історій останніх років набирає обертів саме зараз.
Так, ТОВ “Гідроінж-Буд”, яке входить до орбіти скандально відомого забудовника “КСМ-Груп”, програло перший раунд судового спору щодо стягнення з бюджету Києва 954,3 млн гривень. Йдеться про кошти, які компанія близько шести років тому сплатила в якості пайового внеску за зведення частини ЖК “Кришталеві джерела” і витратила на будівництво біля нього інфраструктури, яку наразі використовують “енергетики” (плюс пеня, інфляційні втрати тощо). Але у ТОВці не змогли переконати суд в тому, що на той час законодавство вже не вимагало укладати договори пайової участі і що її фактично “змусили” це зробити. Крім того, компанія не змогла документально підтвердити суму направлених на облаштування мереж фінансових ресурсів і довести, що вона передала або збирається передати їх до комунальної власності. Втім, крапку в цій історії ставити зарано – “Гідроінж-Буд” вже подало апеляційну скаргу на програшне для себе рішення суду.
Зазначимо, Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник (на колажі). Діяльність цього структурного підрозділу наразі особисто контролює Віталій Кличко.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
КиївВлада
