Тендер на 40,6 млн гривень з відбудови будинку на бульварі Руденка, 18 в Києві викликав критику через ймовірне завищення ціни матеріалів. В інтерв’ю «КиївВладі» співвласник ТОВ «Буд-Про Сістемс» Павло Шевчук розповів, на скільки і за рахунок чого здешевшає кошторис, пояснив, як насправді працює механізм динамічних цін, чому бізнесу доводиться постійно виправдовуватися перед суспільством і як цьому завадити.
Кошторис і підозри в завищенні цін
КВ: Будинок на бульварі Руденка, 18 зараз у фокусі уваги медіа. На відбудову виділили 40,6 млн гривень. Ваша компанія — переможець закупівлі. Розголос зчинився, коли аналітики припустили, що ціни на певні позиції вищі, ніж можна купити у роздріб. Називали ймовірну переплату близько 6,3 млн грн — до 25% вартості матеріалів. Як пояснюється різниця в ціні?
Павло Шевчук: Ми побачили цю новину 27 липня і перевірили проаналізований активістами кошторис. Справді, по окремій позиції могли виникнути питання, адже ми не вказали марку товару — передовсім йдеться про штукатурку Siltek, з якою ми давно працюємо. Це якісний матеріал українського виробника, випробуваний на багатьох проєктах. Додатково обрано суміш Ceresit — вони добре поєднуються між собою. Вказані марки справді мають вищу ціну порівняно з матеріалами інших характеристик, які можна знайти в будівельних магазинах.
Ми — відповідальний підрядник і чудово розуміємо, що державі зараз потрібно заощаджувати кожну копійку. Тому вирішили обрати більш бюджетні варіанти штукатурки та ремонтних сумішей, які не гірші за характеристиками та якістю. Завдяки цьому рішенню ціна буде знижена: ми очікуємо здешевлення на 5–7% від усього кошторису, а лише на позиціях зі штукатурки це дозволить зекономити близько 3 мільйонів гривень. Дякуємо Dozorro за роботу, яка показала нам цю помилку, — вона буде виправлена.
Після цієї ситуації ми змінюємо і внутрішній порядок: для ключових матеріалів у кошторисах обов’язково вказуватимемо марку, чіткі технічні характеристики, яких вимагає замовник, а ціна підтверджуватиметься офіційними комерційними пропозиціями чи рахунками. Ми давно працюємо на ринку, можемо мати одночасно багато проєктів — помилки можливі. Але ми так само зацікавлені в наданні якісних робіт без перевитрат бюджетних коштів.
КВ: Як узагалі формувалася початкова кошторисна вартість по Руденка, 18 — на основі дефектного акту, проєктно-кошторисної документації чи експертної оцінки?
Павло Шевчук: Останні два з половиною роки ми багато працюємо саме з відбудовою пошкоджених об’єктів, тому добре знаємо: формування вартості тут — це не просто підрахунок видимих руйнувань.
Початкова вартість формується на основі документації від замовника: дефектних актів, відомостей ресурсів, проєктно-кошторисної документації або експертних звітів. Далі наші фахівці — кошторисники, інженери, закупівельники — аналізують ринок, уся інформація заноситься до програмного комплексу АВК, і після цього ми подаємо пропозицію на Prozorro.
Наше завдання — сформувати реальну ринкову вартість. Якщо матеріал на ринку коштує 100, 115 і 120 гривень, ми дивимося не лише на найнижчу цифру, а й на наявність потрібного обсягу, умови доставки, фіксацію ціни постачальником. Тому ціна в кошторисі може потрапити ближче до верхньої межі ринкового діапазону — це не штучне завищення, а закладення реальної ціни, за якою матеріал гарантовано можна купити й доставити.
Бувають і протилежні ситуації: щоб перемогти в тендері, підрядник свідомо закладає, наприклад, 110 гривень при ринковій ціні 120, беручи ризики на себе. Про такі випадки зазвичай не пишуть, хоча підрядники нерідко завершують державні об’єкти з мінімальною рентабельністю або й зі збитком.
Головне для нас — щоб ціна була достатньою для якісного й своєчасного завершення об’єкта, але водночас залишалася ринковою, прозорою і підтверджувалася документами.
Динамічне ціноутворення: як працює і чому викликає суперечки
КВ: Кошторис по Руденка, 18 також передбачає динамічну ціну. Багато хто з будівельників та владних кіл ставиться до цього механізму негативно. Як він працює і чому таке ставлення?
Павло Шевчук: Для такого серйозного й тривалого проєкту я вважаю динамічну ціну абсолютно правильним рішенням.
Це не можливість підрядника на власний розсуд збільшувати кошторис. Це механізм, який дозволяє в процесі виконання робіт документально уточнювати вартість ресурсів, обсяги робіт та інші показники — якщо для цього є передбачені договором підстави. Будь-яка зміна повинна бути обґрунтована, підтверджена документами і погоджена із замовником; підрядник не може самостійно змінити ціну.
Я вважаю, що динамічна ціна має застосовуватися щонайменше на більшості проєктів, строк виконання яких перевищує два квартали. Ми живемо в умовах війни та нестабільної економіки: ціни на будматеріали, пальне, логістику можуть суттєво змінюватися протягом року.
Простий приклад: на початку року матеріал коштує умовно 100 гривень, а через кілька місяців — уже 150. Якщо ціна в договорі тверда, вся різниця лягає на підрядника. Велика компанія з фінансовим запасом може взяти цей збиток на себе. Ми самі неодноразово потрапляли в такі ситуації й виконували зобов’язання. Але для малого чи середнього бізнесу таке подорожчання критичне: закінчуються оборотні кошти, ростуть борги — і Київ отримує черговий довгобуд.
Тому динамічна ціна захищає не тільки підрядника, а насамперед сам об’єкт, замовника та мешканців: вона зменшує ризик зупинки будівництва через об’єктивне подорожчання ресурсів. І працює вона в обидва боки — якщо матеріал придбано дешевше або погоджено дешевший аналог з такими самими чи кращими характеристиками, вартість так само коригується в бік зменшення. Для кожного коригування потрібні комерційні пропозиції, рахунки постачальників чи ринковий аналіз; ініціювати перегляд може будь-яка сторона, але остаточне рішення — завжди за замовником.
Моя позиція проста: для короткого об’єкта з прогнозованими умовами може працювати тверда ціна. Але якщо будівництво триває пів року, рік чи більше, особливо у воєнний час, динамічна ціна значно зменшує ризик того, що об’єкт перетвориться на довгобуд.
КВ: Можете навести конкретні приклади, як тендерна ціна відрізнялася від фактичної на здачі об’єкта?
Павло Шевчук: Наведу приклад одного із завершених минулого року об’єктів відновлення багатоквартирного будинку.
У тендерній пропозиції арматура була закладена за ціною близько 35 тисяч гривень за тонну, а фактично при закритті актів КБ-2в — близько 28 тисяч. Цегла в початковій пропозиції коштувала приблизно 11 тисяч гривень, а в актах виконаних робіт — близько 7,5 тисячі. Вікна за тендером — близько 5800 гривень за квадратний метр, фактично закрито за приблизно 3900.
Це показує: ціна на момент подання тендерної пропозиції не завжди є тією сумою, яка в підсумку потрапляє до актів виконаних робіт. Під час реалізації об’єкта ми отримуємо реальні пропозиції постачальників, бачимо фактичну вартість матеріалів і вже на підставі підтвердних документів формуємо акти.
Тому я вважаю неправильним робити остаточні висновки лише на підставі початкового кошторису, не аналізуючи фактичні закупівлі, накладні, акти КБ-2в та підсумкову вартість завершеного об’єкта. Головний показник для нас — не початкова цифра в тендерній пропозиції, а те, за якою ціною матеріали реально придбані, які роботи фактично виконані і яку суму в результаті прийняв та оплатив замовник.
Хід робіт на Руденка, 18
КВ: Які роботи необхідні, щоб мешканці змогли повернутися у квартири?
Павло Шевчук: Першочерговий етап — демонтаж пошкоджених плит перекриття між третім і четвертим поверхами та монолітні роботи з відновлення перекриттів. Після бетонування обов’язкова технологічна пауза — орієнтовно 20 діб, щоб бетон набрав проєктну міцність; цей етап не можна штучно пришвидшувати, бо йдеться про безпеку будинку.
Далі — влаштування внутрішніх перегородок у квартирах згідно з проєктною документацією, потім інженерні мережі: електромережі й кабельні лінії, опалення, водопостачання, водовідведення, сантехніка — орієнтовно до місяця.
Окремо — розроблення та погодження проєкту газопостачання (від одного до півтора місяця), робота над яким уже ведеться паралельно, щоб не втрачати час.
Після завершення основних інженерних робіт розпочнеться оздоблення: малярні роботи, облицювання ванних кімнат і санвузлів плиткою, встановлення сантехніки та фаянсу. Паралельно завершуватиметься ремонт місць загального користування.
Через технологічну послідовність робіт поетапне заселення окремих поверхів чи під’їзду не передбачається — будинок має працювати як єдина система, тому передача квартир власникам планується після завершення повного комплексу робіт. Хочу окремо наголосити: ми не орієнтуємося на завершення наприкінці 2027 року. Наша команда докладає максимум зусиль, щоб завершити основний комплекс робіт уже у 2026-му і якомога швидше передати мешканцям ключі. Для нас головний результат — не просто закрити договір, а безпечно повернути людей у їхні домівки.
На фото: об’єкти на Київщині до і після відбудови
Масштаб компанії
КВ: Скільки загалом проєктів реалізувала компанія? Це переважно відбудова, чи є й інші напрями?
Павло Шевчук: Минулого року ми уклали 116 договорів, цього року — вже 47; більшість завершені або на фінальній стадії. Це не тільки відбудова після обстрілів: ремонтуємо дитячі садочки, школи, лікарні, працюємо з інженерними мережами, утеплюємо фасади, міняємо покрівлі. Сьогодні в штаті близько 140 офіційно працевлаштованих людей — інженери, виконроби, кошторисники, закупівельники, робітники.
Серед знакових об’єктів відбудови — Бузівський ліцей і багатоквартирний будинок у Бородянці на вулиці Центральній, 367-А, куди мешканці змогли повернутися ще до минулорічних новорічних свят. Зараз продовжуємо роботи в Бородянці на Центральній, 340, на бульварі Руденка, 18, та очікуємо підписання угоди по вулиці Івана Дзюби, 12-А.
Наша місія — відновити довіру до державного будівництва, створюючи об’єкти, якими пишаються громади.
Реєстр цін на будматеріали
КВ: Ще одна медійна тема — створення державних реєстрів цін на будматеріали. Чи буде дієвим цей механізм?
Павло Шевчук: Не бачу в цьому нічого поганого. Навпаки, для добросовісних підрядників це корисний інструмент, який захистить від необґрунтованих звинувачень, коли матеріали порівнюють лише за назвою, без урахування марки й характеристик.
Головне — щоб реєстр був сформований професійно: не можна встановити єдину ціну просто на «штукатурку» чи «утеплювач», потрібно враховувати виробника, регіон поставки, обсяги, логістику та реальну наявність товару. Ціна на сайті інтернет-магазину не означає, що матеріал є в потрібній кількості і його привезуть за тією ж ціною через місяць.
Якщо реєстр враховуватиме ці нюанси й регулярно оновлюватиметься — я тільки «за». Якщо знадобиться практична допомога чи досвід нашої компанії для його створення — ми готові долучитися.
Оборотний капітал і податки
КВ: Як зараз підрядники, які працюють через Prozorro, вирішують питання оборотного капіталу за умови відстрочки оплати на три місяці?
Павло Шевчук: Це справді болюче питання. У державних підрядах ідеться про десятки мільйонів гривень, а чекати на оплату іноді доводиться до трьох місяців — при цьому зарплату працівникам, податки, паливо й матеріали потрібно оплачувати тут і зараз.
До речі, щодо податків: за минулий рік ми сплатили близько 3 млн грн податку на прибуток, 12 млн грн податків із зарплат і майже 50 млн грн ПДВ. За даними аналітики Gravity Project, наша компанія входить до топ-15 найбільших платників податків Бучанської громади.
Щоб перекривати затримки, ми використовуємо власні оборотні кошти й намагаємося максимально прискорити виробничий цикл. Але є велика проблема — відсутність спеціалізованих банківських програм: банки бачать державний підряд і часто одразу відмовляють у кредитуванні, навіть не дивлячись на фінансовий стан компанії чи сплачені податки. Якби працювали прозорі механізми факторингу чи пільгового кредитування під підтверджені акти КБ-2в, відбудова в країні йшла б значно швидше.
Репутація: АМКУ та кримінальні провадження
КВ: Раніше пов’язані з вами компанії мали претензії від Антимонопольного комітету, а деякі кримінальні провадження щодо ТОВ «Буд-Про Сістемс» і партнерів залишаються відкритими. Що варто про це знати?
Павло Шевчук: Так, усе це було й залишається — я цього не приховую, вся інформація є у відкритих державних реєстрах.
У 2021 році АМКУ визнав порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій щодо результатів окремих торгів з боку ТОВ «Комерційне підприємство “Укрдорбуд”» і наклав штраф 694 113 грн. Рішення державного органу є рішенням державного органу, і я не заперечую й не применшую його. Але йдеться про іншу юридичну особу, інші закупівлі та події кількарічної давнини: ця компанія сьогодні не веде активної господарської діяльності й не бере участі в наших поточних проєктах. ТОВ «Буд-Про Сістемс» — окрема юридична особа зі своєю командою, структурою, договорами й системою внутрішнього контролю, і рішення АМКУ не забороняє нам брати участь у закупівлях на загальних законних підставах.
Що стосується кримінальних проваджень — так, ТОВ «Буд-Про Сістемс» стикалося з ними, частина залишається відкритою; також відкривалися провадження щодо господарської діяльності окремих компаній-партнерів, зокрема за частиною четвертою статті 191 та статтею 212 Кримінального кодексу. Але принципово: сам факт реєстрації провадження не означає доведення вини — її може встановити виключно суд після повного дослідження обставин. Деталі відкритих проваджень я розголошувати не можу, це таємниця досудового розслідування, але ми не уникаємо слідства й надаємо всі необхідні документи: договори, кошториси, акти виконаних робіт, накладні, податкові документи, підтвердження фактичного виконання робіт. Юридичний супровід забезпечують партнери з компанії OSA Partners. У завершених провадженнях ми отримували позитивні для нас судові й процесуальні рішення; щодо тих, що ще розслідуються, було б неправильно наперед говорити про результат.
Я розумію, чому журналісти повертаються до цієї теми. Але оцінювати компанію варто не лише за згадками про події минулих років, а й за нинішньою роботою: кількістю завершених об’єктів, якістю виконання, сплаченими податками, офіційно працевлаштованими людьми та виконанням гарантійних зобов’язань. Для нас ця історія стала досвідом, через який ми сьогодні значно більше уваги приділяємо внутрішнім процедурам, перевірці документів, комплаєнсу і прозорості участі в закупівлях. Ми не уникаємо незручних запитань і готові відповідати за свою сьогоднішню діяльність документами та конкретними результатами.
КВ: І наостанок, порадьте як суспільству відрізнити, де підрядник дійсно чесно будує, а де наживається
Павло Шевчук: Є одна річ, яка болить найбільше: чомусь у нашому суспільстві сформувався стійкий стереотип, що будь-який підрядник на державному об’єкті — апріорі “бандит”. Останні пару років я свою сім’ю майже не бачу, вкладаю душу в кожен об’єкт, особисто спілкуюся з людьми на майданчиках. Ми платимо податки, часто йдемо на збитки, зберігаємо робочі місця — але все одно стикаємося з постійним хейтом і підозрами.
Проблема в тому, що люди й журналісти бачать у кошторисі дорогу штукатурку чи завищену ціну на демонтаж і одразу думають про крадіжку. Але мало хто розуміє першопричину — нашу застарілу державну систему ціноутворення, так звану АВК, яка відірвана від ринкових реалій. За державними нормами укладання плитки з усіма коефіцієнтами наприклад коштує в районі 800 гривень, а реальний майстер на ринку сьогодні диктує наприклад в районі тисячі за квадрат. Держава рахує вивезення будівельного сміття по одній ціні, а реальне замовлення машини обходиться у 5-6 раз дорожче.
На фото: об’єкти до відбудови і після
Щоб найняти людей, за яких зараз іде жорстка конкуренція, заплатити їм ринкову зарплату і не зупинити об’єкт, підрядники змушені якось перекривати ці збитки в межах загального кошторису. Це не бажання нажитися, а наслідок того, що офіційні розцінки роками не переглядалися й не встигають за ринком.
Виправити це можна лише чесними й прозорими правилами гри.
По-перше, потрібно оновити державні будівельні норми (АВК), щоб вони відповідали реальному ринку. По-друге, варто впроваджувати європейські норми ціноутворення: коли підрядник зможе чесно й відкрито показати реальну вартість роботи майстра і логістики, зникне потреба щось “компенсувати” в інших статтях витрат. Тільки приведення державних кошторисів до реального ринку знищить ці маніпуляції і відновить довіру суспільства до будівельників.
Фото: надані компанією. На головному фото співвласник ТОВ «Буд-Про Сістемс» Павло Шевчук (крайній зліва)
Вероніка Злацька
КиївВлада
