Київрада затвердила перший “проміжний” звіт своєї тимчасової контрольної комісії (ТКК), яка перевіряє відновлення за бюджетні кошти будівель, пошкоджених або знищених унаслідок ворожих обстрілів. За понад півроку роботи (комісія була створена у листопаді 2025-го) вказаний орган встановив низку проблемних моментів у реалізації відповідних проєктів. Зокрема, було встановлено факт відсутності системи інформаційного супроводу процесів відновлення пошкодженого житла – тобто, киянам, чиї помешкання постраждали, доводиться постійно кудись звертатися, щоб отримати потрібну інформацію. Також комісія з’ясувала, що чимало будинків сильно руйнуються навіть через вибухові хвилі, адже і до обстрілів їхній стан був, м’яко кажучи, не найкращим. Посилюються усі ці проблеми й негараздами в будівельній сфері України, яка переживає порушення логістичних ланцюгів, кадровий дефіцит через мобілізацію працівників тощо. Наразі міськрада “нароздавала” рекомендацій та доручень різним органам, а комісія продовжує свою роботу.
Як стало відомо КВ, 28 травня 2026 року Київрада затвердила попередній звіт своєї ТКК з питань перевірки реалізації проєктів і заходів з відновлення об’єктів (незалежно від форми власності), пошкоджених або знищених унаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, за рахунок коштів бюджету міста.
Суб’єктами подання відповідного проєкту рішення №08/231-390/ПР від 20 травня 2026-го виступила група депутатів, які є членами вказаної комісії. У сесійній залі за ухвалення зазначеного документу проголосували 74 народних обранці.
Згідно з прийнятим рішенням, було прийнято до відома відповідний попередній звіт, а також затверджено 5 рекомендацій та доручень до органів та служб, від яких залежить відновлення будинків та інші “супутні” процеси. Зокрема, столичній міськраді було рекомендовано звернутись до Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №1178 (вона регулює закупівлі за бюджетні кошти під час воєнного стану) в частині врегулювання питання щодо можливості здійснення закупівель без відкритих торгів для першочергових аварійно-відбудовних робіт та ліквідації наслідків бойових дій у житловому фонді. Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій і Департаменту будівництва та житлового забезпечення Київської міськдержадміністрації (КМДА), а також районним в Києві державним адміністраціям (РДА) було доручено “покращити комунікацію” з населенням – тобто, активніше висвітлювати інформацію стосовно того, як у столиці відновлюються багатоквартирні житлові будинки, заклади охорони здоров’я та освіти тощо.
Крім того, Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА було рекомендовано опрацювати питання щодо внесення змін до міської цільової програми «Турбота. Назустріч киянам» на 2025 – 2027 роки щодо виплати одноразової адресної матеріальної допомоги киянам, які опинилися в складних життєвих обставинах через пошкодження чи руйнування своїх помешкань. У свою чергу, надавачам комунальних послуг у Києва було рекомендовано не нараховувати та не стягувати оплату за житлово-комунальні послуги споживачам, чиї житлові або нежитлові приміщення були зруйновані в результаті воєнних дій, як це передбачено рішенням Київради №5445/5486 від 08.09.2022 «Про підтримку мешканців міста Києва, постраждалих унаслідок воєнних дій».
Що встановили в ТКК
Комісія попередньо дійшла висновків, що відсутність єдиної централізованої системи інформаційного супроводу процесів відновлення пошкодженого житла є однією з ключових проблем у цьому напрямі. У звіті зазначається, що на сьогодні уся відповідна інформація (від даних щодо технічного стану пошкоджених будинків до даних стосовно фактичного стану будівництва і причин затримки робіт) розміщується на різних інформаційних ресурсах, має фрагментарний характер, оновлюється нерегулярно або взагалі є недоступною для мешканців цих будинків. У зв’язку з цим у багатьох випадках громадянам доводиться самостійно звертатися до РДА, КМДА, Київської міської військової адміністрації, комунальних підприємств, балансоутримувачів, депутатів Київради і виконавців будівельних робіт, щоб отримати хоч якусь інформацію, яка їм необхідна.
“Недостатня прозорість у сфері відновлення житлового фонду створює передумови для поширення недовіри, виникнення конфліктів, інформаційних маніпуляцій, соціального невдоволення, численних колективних звернень та скарг. У цілому проблематика інформування населення у сфері відновлення пошкодженого житла свідчить про необхідність формування комплексної системи публічної комунікації, яка повинна базуватися на принципах відкритості та прозорості, регулярності інформування, доступності інформації, оперативності реагування, цифровізації процесів, належній кризовій комунікації, забезпеченні постійного зворотного зв’язку з мешканцями, публічності використання бюджетних коштів, соціальній чутливості у взаємодії з населенням. Формування ефективної системи комунікації має стати одним із ключових елементів забезпечення прозорого, контрольованого та суспільно орієнтованого процесу відновлення житлового фонду Києва в умовах воєнного стану та післявоєнної відбудови України”, – підкреслюється в попередньому звіті.
Також у ТКК з’ясували, що ситуація з пошкодженням і руйнуванням будинків суттєво ускладнюється тим, що значна частина житлового фонду Києва є морально та фізично застарілою. Так, велика кількість житлових багатоповерхівок була збудована у 1960–1980 роках та експлуатується протягом тривалого часу без проведення комплексної реконструкції або модернізації. За інформацією депутатів, більшість таких будинків мають високий ступінь фізичного зносу конструктивних елементів та інженерних систем. Відповідно, у результаті навіть незначні пошкодження, спричинені вибуховими хвилями або уламками, можуть призводити до критичного погіршення технічного стану будівель та необхідності проведення масштабних відновлювальних робіт.
Крім того, в комісії звернули увагу й на проблему забезпечення належного фінансування відновлювальних робіт. Масштаби руйнувань житлового фонду столиці потребують значних фінансових ресурсів, які суттєво перевищують можливості місцевого бюджету, через що виникає необхідність постійного перерозподілу бюджетних коштів між пріоритетними напрямами. До того ж, за даними ТКК, незважаючи на запровадження окремих спрощень у період воєнного стану, процес фінансування відновлювальних робіт залишається складним та багатоетапним, зокрема щодо використання коштів резервного фонду бюджету та інших джерел оперативного фінансування. Крім того, значною проблемою залишається відсутність єдиного централізованого механізму координації процесів відновлення житлового фонду.
“Особливо гострою проблемою є нестабільність вартості будівельних матеріалів та будівельно-монтажних робіт, порушення логістичних ланцюгів, зростання вартості енергоресурсів, а також дефіцит виробничих потужностей. У зв’язку з цим вартість будівництва постійно зростає, а затверджені кошторисні розрахунки часто втрачають актуальність ще до початку виконання робіт. Також суттєвим викликом є кадровий дефіцит у будівельній та проєктній галузі, спричинений умовами воєнного стану, мобілізацією працівників, а також виїздом спеціалістів різних галузей за кордон, що в свою чергу призвело до перевантаження ринку будівельних послуг”, – зазначили в ТКК.
Врешті-решт у комісії резюмували, що в цілому ситуація у сфері відновлення пошкодженого житлового фонду столиці свідчить про необхідність формування комплексної системи управління процесами відновлення, яка повинна базуватися на довгостроковому фінансовому плануванні, єдиній системі координації, цифровізації процесів, інтеграції державних реєстрів, прозорості використання коштів, посиленні технічного та фінансового контролю, удосконаленні нормативно-правового регулювання, модернізації застарілого житлового фонду, впровадженні сучасних технологій будівництва, підвищенні енергоефективності будівель та забезпеченні належної комунікації з мешканцями.
Трохи кейсів та цифр
Як зазначається у попередньому звіті ТКК, усього в бюджеті Києва на 2026 рік розписані видатки на відновлення 291-го пошкодженого та зруйнованого об’єкту. Замовниками цих робіт є усі десять столичних РДА, а також КП “Житлоінвестбуд-УКБ”. Найбільше об’єктів “закріплені” за Подільською РДА (53), найменше – за Печерською, Оболонською і Деснянськаою РДА (по 5). При цьому, як уточнила під час пленарного засідання голова вказаної комісії Алла Шлапак (фракція “ВО “Батьківщина”, на колажі), це – не увесь перелік, бо через постійні обстріли таких об’єктів стає більше.
Усього, згідно зі звітом, на проведення робіт на вищезгаданих об’єктах в міській скарбниці наразі закладено близько 1,28 млрд гривень. При цьому, за словами Алли Шлапак, спочатку в бюджеті ці видатки були значно меншими (близько 300 млн гривень), і у тому числі завдяки роботі ТКК їх надалі було збільшено. Зі вказаної суми наразі близько 715 млн гривень було профінансовано (тобто, перераховано з бюджету замовникам), а освоєно значно менше – близько 175 млн. При цьому, вказані цифри, ймовірно, є не на сто відсотків достовірними, адже у звіті є певні неточності. Наприклад, Подільська РДА начебто освоїла більше коштів, ніж їй було профінансовано – 119,2 млн гривень вже було витрачено, тоді як усього ця райдержадміністрація отримала 395,2 тис. гривень. Дещо інша ситуація склалася у Святошинській РДА, яка начебто мала отримати з бюджету всього 8,5 млн гривень, а отримала 265,3 млн гривень.
Крім того, міська влада здійснювала виплати одноразової матеріальної допомоги мешканцями зруйнованих квартир – кошти з міського бюджету у розмірі 10 тис. і 40 тис. гривень в 2026 році отримали 36 осіб (загальна сума – 480 тис. гривень). Крім того, ще 4 особи отримували щомісячну матеріальну допомогу в розмірі 20 тис. гривень, але скільки усього коштів було витрачено на це, у звіті не уточнюється. При цьому, схоже, усі ці кошти або їх частину отримали мешканці будинку на вул. Олени Теліги, 7 (Шевченківський район), адже розділ про ці виплати йде наступним після розділу про перевірку комісією робіт у вказаній багатоповерхівці.
При цьому, ТКК встановила низку проблемних моментів у відновленні окремих будинків. Наприклад, комісія встановила, що в будинку на вул. Авіаконструкторській, 15 (Святошинський район), який було пошкоджено ще у квітні 2025 року, станом на березень 2026-го ще не почалися роботи. Серед причин – несприятливі погодні умови, а також блокування відновлення мешканцями у зв’язку із зауваженнями щодо якості матеріалів та доцільності виконання ремонту всієї покрівлі.
Також є певні нюанси і з відновленням інших будинків у цій місцевості, зокрема на вул. Депутатська, 10А, вул. Депутатська, 14, бульвар Академіка Вернадського, 14А, бульвар Академіка Вернадського, 14Б, вул. Авіаконструкторська, 7А. Так, будівельні роботи там розпочато, однак у Святошинській РДА (замовник робіт) наголошують на потребі у додатковому фінансуванні у зв’язку з тим, що під час інструментального обстеження не було передбачено окремі види робіт, необхідність яких виявлено на етапі розроблення проєктно-кошторисної документації. При цьому, мовляв, раніше цього не можна було встановити, адже РДА не здійснюють інструментальне обстеження – це повноваження КП “Житлоінвестбуд-УКБ” або КП «Київекспертиза».
Також комісія розглянула і звернення мешканців башатостраждального будинку на вул. Олени Теліги, 7 (пошкоджений у грудні 2025 року). У ТКК встановили, що будівля, яка була зведена у 1961 році, перебуває у аварійному стані, а через пошкодження у неї відсутній дах, що призвело до потрапляння води по стінах до першого поверху. Представниця місцевої ініціативної групи зазначила, що затримка початку ремонтних робіт може спричинити руйнування стін будинку, а крім того, мешканці зверталися із проханням встановити додаткові розпірки, проте це питання не було вирішено (вочевидь, станом на березень 2026-го. – КВ). Що цікаво, у звіті прямо зазначається, що на одному із засідань депутати переглядали сюжет “Київвлади” про цей будинок.
Що відбувається з відновленням будівель
Як повідомляла КВ, вказана ТКК була створена рішенням Київради №241/10708 від 6 листопада 2025 року. До її складу увійшло 8 депутатів з різних політичних сил, у т.ч. вищезгадана Алла Шлапак, яка очолила цю комісію. Головною причиною створення такого органу стала необхідність посиленого депутатського контролю за роботами, на які витрачаються значні обсяги фінансування. Так, ця ТКК має займатися аналізом укладених договорів та використання бюджетних коштів під час реалізації проєктів та заходів з відновлення зруйнованих і пошкоджених країною-агресором об’єктів; оцінкою ефективності, прозорості та своєчасності виконання вказаних заходів; підготовкою пропозицій щодо вдосконалення роботи замовників відповідних ремонтів та забезпечення цільового використання бюджетних коштів тощо.
Як раніше повідомляла КВ, у 2025 році масштаби руйнувань у Києві внаслідок російської агресії сягнули рекордних показників — майже 2,5 тисячі об’єктів, що більш ніж утричі перевищує рівень 2024 року. Кількість найбільш пошкоджених багатоквартирних будинків лише за півроку зросла з 41 до 71. На цьому тлі за рік передбачене з бюджету Києва фінансування на відбудову зросло не так стрімко – лише на 50%, до 1,13 млрд гривень, причому фактично профінансовано близько 734 млн гривень. Такий розрив між обсягами руйнувань і ресурсами неминуче позначається на темпах відновлення, передусім у житловому секторі. Так, за інформацією КВ, нерідко мешканцям частини будинків доводиться домагатися початку робіт лише через суспільний розголос і публічний тиск.
Така ситуація склалася, наприклад, з вищезгаданим будинком на вул. Олени Теліги, 7 та одним з будинків на Русанівці (Дніпровський район). Лише після того, як проблеми з відновленням “підсвітили” журналісти і до цього процесу були долучені депутати з вищезазначеної ТКК, там активізувалися ремонтні роботи.
Вистачає у роботі столичної влади й інших сумнівних моментів. Наприклад, КП “Житлоінвестбуд-УКБ” довелося двічі проводити тендер щодо проведення капітального ремонту багатоповерхівки на бульв. Вацлава Гавела, 87 (Солом’янський район), який було пошкоджено у червні 2025 року. Справа в тому, що перший договір було розірвано після перевірки Держаудитслужби, яка виявила порушення під час проведення тендеру. За даними аудиторів, пропозиція одного з учасників “першого” тендеру була відхилена безпідставно, а у тендерній документації переможця було виявлено низку невідповідностей.
Не обходиться і без звичних для столиці ймовірних бюджетних “розпилів” при проведенні таких робіт. Зокрема, у серпні 2022 року Нацполіція відкрила кримінальне провадження за фактом можливих зловживань під час здійснення ремонтів чотирьох шкіл Оболонського району та двох багатоквартирних будинків (на вул. Чорнобильській, 9-А та вул. Соломії Крушельницької, 3-А), на які було витрачено близько 187 млн гривень. На думку слідства, фінансові ресурси на відновлення цих постраждалих у результаті обстрілів об’єктів розкрадалися за вже звичними схемами, зокрема – через завищення обсягів робіт (в деяких випадках – у 2,5 рази).
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
КиївВлада
