“Київміськбуд” вже пів року відновлює роботи на своїх будмайданчиках. Навесні в компанії заявили про продовження будівництва 11 з 24 житлових комплексів у столиці, до кінця року планують завершити будівельні роботи на 6 ЖК. Що відбувається в “Київміськбуді” (КМБ) після кількох років простою, як нове керівництво долає накопичені проблеми, яка доля чекає на недобудови “Укрбуду”, а також чому компанія поки не залучатиме нових інвесторів — в інтерв’ю КВ розповів член правління “Київміськбуду” та депутат Київради від “Європейської Солідарності” Юрій Тихонович (на фото справа).
КВ: Ви стали членом правління “Київміськбуду” наприкінці 2025 року. З якими головними викликами ви зіткнулися в перші місяці та що у “вихідному стані” компанії здивувало вас найбільше?
Юрій Тихонович: Наприкінці грудня минулого року відбулося повне оновлення керівного складу компанії. На той момент “Київміськбуд” саме завершував тривалий процес докапіталізації, під час якого активність компанії була мінімальною. Це вимагало від нас рішучих і невідкладних дій.
Масштаб викликів був колосальним: 24 об’єкти житлового будівництва – а це 24 повноцінні великі житлові комплекси – були повністю зупинені. Ситуацію ускладнювали накопичені борги та величезний пласт невирішених юридичних питань. Загалом ситуація була надзвичайно складною.
Втім, ми не мали часу на роздуми. Заручившись підтримкою міської влади, нова команда почала активно діяти з перших же днів. Ми провели детальний аудит фінансового стану, повну інвентаризацію на об’єктах і продовжуємо впорядковувати юридичні та земельні питання. Паралельно ми розробили чіткий план відновлення будівництва, відповідно до якого вже до кінця поточного року мають бути завершені будівельні роботи на 6 об’єктах. До речі, один із них, ЖК “Поділ Град”, уже отримав сертифікат готовності.
Саме такі оперативні, злагоджені та системні дії дали змогу розблокувати роботу й відновити будівельні процеси на низці майданчиків уже в лютому 2026 року.
КВ: Як поєднуєте системну роботу в Київраді, виїзди на будівельні майданчики та антикризове управління “Київміськбудом”?
Юрій Тихонович: Оскільки мета єдина – захист інтересів киян, розбудова міста та розв’язання гострих соціальних проблем, зокрема й питань інвесторів, – робота в Київраді та антикризове управління в “Київміськбуді” гармонійно доповнюють одне одного. Статус депутата та досвід роботи в міській системі дають змогу глибше розуміти бюрократичні й нормативні механізми, що значно спрощує вирішення юридичних та дозвільних питань холдингу.
Водночас уся наша команда чітко усвідомлює: під час реалізації антикризових заходів кабінетне управління не працює. Тому для кожного члена правління, як і для голови, виїзди на будівельні майданчики – це не формальність, а ключ до первинного аудиту. Лише на місці, у прямому спілкуванні з підрядниками та інвесторами, можна побачити реальну картину на об’єкті й оперативно зрозуміти, які питання потребують негайного втручання.
Як вдається все встигати? Це питання жорсткої самодисципліни та правильно організованого робочого процесу. У правлінні “Київміськбуду” кожен відповідає за свої конкретні напрями, що дає змогу нам працювати як єдиний злагоджений організм, а не витрачати ресурс на поодиноке “гасіння пожеж”.
Коли є чітка мета – відновити будівництво та віддати людям їхні квартири, – питання втоми відходить на другий план. Це справді високий темп, але саме такий ритм зараз життєво необхідний компанії для виходу з кризи.
На фото: виїзд на будмайданчик “Київміськбуду”
КВ: Ви є першим заступником голови Постійної комісії Київської міської ради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу. Цей досвід допомагає вирішувати стратегічні завдання та відновлювати роботу “Київміськбуду”? Як саме?
Юрій Тихонович: Будівництво неможливе без інженерних мереж, і принципова позиція нашої команди полягає в тому, що жоден будинок не буде введений в експлуатацію без повноцінного підключення до комунікацій. Ми чудово розуміємо, що звести моноліт чи стіни з цегли – це лише частина справи. Найскладніший і найвитратніший етап для будь-якого ЖК сьогодні – це підключення до міських інженерних мереж: водопостачання, каналізації, тепла, електроенергії, газопостачання тощо.
Саме досвід роботи в профільній комісії Київради дає глибоке розуміння того, як влаштована та функціонує вся міська інфраструктура “під капотом” – від магістральних колекторів до трансформаторних підстанцій. Це дає змогу нашій команді знаходити оптимальні, технічно правильні та економічно обґрунтовані рішення, а також розмовляти з “Київводоканалом”, “Київтеплоенерго”, ДТЕК, АТ “Київгаз” та іншими операторами однією професійною мовою.
Такий підхід знімає зайві бюрократичні бар’єри та суттєво прискорює погодження технічних умов і проєктної документації. Адже зрештою всі збудовані нами об’єкти мають гармонійно стати надійною частиною єдиної житлово-комунальної екосистеми столиці.
КВ: Ви активно долучилися в Київраді до вирішення питання першої докапіталізації та фінансової підтримки “Київміськбуду”, зрушивши його з місця. Які аргументи стали вирішальними для колег-депутатів, які переконали їх підтримати це стратегічне рішення для киян?
Юрій Тихонович: “Київміськбуд” – це не просто черговий девелопер, це – містоутворювальне підприємство, де 99,87% акцій належать громаді Києва. Залишити об’єкти в замороженому стані означало б отримати довгострокову соціальну виразку у самій столиці. Адже йдеться не про умовні квадратні метри, а про тисячі цілком конкретних родин, перед якими ми маємо зобов’язання і повинні їх виконати.
Вважаю, що вирішальним аргументом стало те, що ми запропонували повну прозорість використання коштів: регулярну звітність перед профільними та тимчасовими контрольними комісіями Київради, а також безпосередньо перед ініціативними групами інвесторів.
Компанія регулярно звітує як перед наглядовою радою, так і перед депутатським корпусом Київради. Нещодавно керівникам фракцій та головам профільних комісій ми надіслали детальний звіт про перебіг будівництва у 2026 році. Він охоплює стан робіт на 15 об’єктах та містить вичерпну інформацію про використання коштів, отриманих від докапіталізації.
Ми працюємо за чітким принципом – “гроші в обмін на результат”. Кожна гривня, отримана від докапіталізації, має чітке цільове призначення: інженерні мережі, розрахунки з підрядниками за фактично виконані роботи та будівельні матеріали. Відтак колеги-депутати чітко зрозуміли: віддаючи голос за докапіталізацію, вони голосують за підключені комунікації, добудовані житлові комплекси, відновлення інфраструктури та довгоочікувані ключі в руках киян.
КВ: На якому етапі зараз робота щодо компенсації збитків, пов’язаних із добудовою об’єктів “Укрбуду”? Чи йдуть Київрада та Кабмін назустріч у вашій комунікації?
Юрій Тихонович: На жаль, наразі доля недобудованих об’єктів корпорації “Укрбуд” опинилася повністю в руках міста та безпосередньо “Київміськбуду”. В умовах повномасштабної війни держава фактично відмовилася від фінансової підтримки добудови цих об’єктів – усі наші численні звернення щодо компенсації збитків або виділення цільової субвенції, на жаль, поки що не дали результату.
Питання суттєво ускладнюється ще й тим, що більшість цих об’єктів початково зводилися на замовлення підрозділів Міністерства оборони, Національної поліції та інших структур Сил оборони України. Тобто за цими проєктами стоять не лише цивільні інвестори, а й наші військові, захисники та їхні родини, які мали одержати там пільгове житло. Саме тому ці комплекси сьогодні мають для нас беззаперечний пріоритет.
Водночас ми розуміємо, що міський бюджет також не може самотужки закрити всі фінансові прогалини, залишені попередніми приватними бенефіціарами “Укрбуду”. Тому зараз ми перебуваємо в постійному робочому діалозі з міською владою, профільними міністерствами та замовниками будівництва, зокрема силовими відомствами.
КВ: Крім докапіталізації, які управлінські рішення вважаєте фундаментом для повного відновлення потужності компанії?
Юрій Тихонович: Безумовно, докапіталізація – це важливий фінансовий важіль, але не єдиний. Головний стратегічний фактор, який сприятиме повному відновленню “Київміськбуду”, – це виконання наших зобов’язань та завершення будівельних робіт на всіх об’єктах. Саме це поверне безумовну довіру людей до компанії та дасть змогу розпочати новий етап її діяльності – з новими масштабними проєктами та перемогами.
Проте, щоб дійти до цієї мети, ми вже зараз реалізуємо глибинну внутрішню перебудову холдингу. Наша мета – створити відновлену компанію, яка функціонує за принципами прозорості, економності, технологічності та повної керованості.
Усередині холдингу ці процеси вже активно тривають. Ми скоротили дублювальні адміністративні функції та позбулися зайвих управлінських ланок. Це суттєво підвищило мобільність та швидкість ухвалення рішень. До роботи залучаються фахівці з багаторічним практичним досвідом реального будівництва та проєктування, а також професійні юристи й фінансисти.
Крім того, ми відмовилися від практики авансових розрахунків – оплата здійснюється виключно за фактично виконані та заактовані роботи. Також запроваджено моніторинг і контроль цін на етапі закупівлі матеріалів та замовлення підрядних робіт, щоб унеможливити будь-які завищені витрати.
Саме таке поєднання фінансової дисципліни, кадрової трансформації та прозорого аудиту є тими підвалинами, на яких ми повертаємо “Київміськбуду” його статус беззаперечного лідера ринку.
КВ: Нещодавно відбулася реорганізація підприємства “Медбуд” із призначенням вас новим керівником. Якою є стратегія компанії щодо непрофільних або суміжних активів “Київміськбуду”? Які зміни чекають на медичний заклад?
Юрій Тихонович: Відповідно до вимог Закону України № 4196, правління ПрАТ “ХК “Київміськбуд”” ухвалило рішення про реорганізацію нашої профільної медичної установи – “Медбуду”. Відтепер здоров’ям киян загалом та будівельників зокрема опікуватимуться фахівці оновленого ТОВ “Медичне науково-практичне об’єднання “Медбуд””.
Для мене велика честь і водночас відповідальність – очолити цей багатопрофільний медичний заклад із 45-річною історією. Наразі наше головне завдання – зберегти накопичений роками потенціал і дати йому новий імпульс для розвитку. Ми активно працюватимемо над модернізацією закладу, поліпшенням умов праці для медичного персоналу та впровадженням сучасних стандартів обслуговування, щоб кожен пацієнт отримував якісну та доступну медичну допомогу.
“Медбуд” уже сьогодні функціонує як багатопрофільний медичний центр із власною діагностичною базою, поліклінікою, стаціонаром та хірургічним блоком. Наша поліклініка забезпечує прийом за понад 15 напрямами – від кардіології та ендокринології до травматології й пластичної хірургії. У закладі працюють цілодобовий і денний стаціонари, відділення анестезіології та інтенсивної терапії, власна лабораторія та кабінет фізіотерапії.
Хірургічний напрям охоплює лапароскопічні втручання, оперативну гінекологію та загальну хірургію. Саме операційні блоки є пріоритетом модернізації: ми оновлюємо обладнання та інфраструктуру, щоб відповідати найвищим стандартам безпеки й ефективності.
На цій основі ми масштабуємо діяльність. Насамперед розширюємо реабілітацію: окрім програм для ветеранів, уже надаємо безкоштовне відновлення за програмою медичних гарантій НСЗУ для пацієнтів після операцій на суглобах та з неврологічними захворюваннями. Також робимо акцент на профілактиці – наш комплексний скринінг здоров’я “40+” дає змогу пройти обстеження всього за один візит. Нарешті, дбаємо про фінансову доступність: у закладі вже працює безвідсоткова розстрочка на строк до 6 місяців, і ми надалі розширюватимемо такі інструменти для пацієнтів.
Окрему увагу буде приділено розвитку ветеранського напряму. Якісна фізична та психологічна реабілітація наших захисників – це наш безумовний обов’язок. Усі реабілітаційні послуги для військових та ветеранів російсько-української війни у клініці надаватимуться повністю безкоштовно.
Такий самий раціональний, прагматичний та соціально відповідальний підхід ми застосовуємо до абсолютно всіх суміжних і непрофільних активів “Київміськбуду”: кожен із них має працювати ефективно, прозоро та на користь громади столиці.
На фото: засідання правління КМБ
КВ: Які об’єкти компанії є найближчими до повного фінального підключення та введення в експлуатацію? Чи можете озвучити плани щодо нових будівництв, які плануються до кінця року?
Юрій Тихонович: Нещодавно правління “Київміськбуду” звітувало наглядовій раді про роботу за перше півріччя 2026 року. У цьому звіті, оприлюдненому на наших офіційних ресурсах, докладно роз’яснено ситуацію щодо кожного з об’єктів холдингу. Найголовніше, на чому варто акцентувати: відновлення будівельних робіт розпочалося в лютому і з того часу триває безперервно – від виконання завершальних етапів та підготовки будинків до введення в експлуатацію до активних будівельно-монтажних робіт на майданчиках.
Першим вагомим результатом нашої командної роботи стало отримання сертифіката готовності для ЖК “Поділ Град” – це наша перша важлива перемога на цьому шляху. Зараз на високому рівні готовності перебуває ще низка об’єктів: ЖК Freedom, ЖК Twin House, ЖК “Оберіг-2” (1-й будинок), ЖК “Райдужний”, ЖК “Гвардійський”. Щодо цих житлових комплексів, ми вже впритул наближаємося до повного завершення будівельних робіт та підключення мереж.
Паралельно ведуться роботи на майданчиках ЖК “Урлівський-1”, ЖК “Міракс”, ЖК “Медовий-1” та ЖК “Мілос”, де будівельно-монтажні й інженерні процеси перебувають на активному етапі. Ще частина об’єктів – зокрема ЖК “Абрикосовий”, ЖК “Лейк Хаус” і ЖК “Кирилівський гай” – зараз на етапі відновлення робіт та підготовки інфраструктури, що створює підґрунтя для подальшого нарощування темпів.
Ми не забуваємо і про решту майданчиків, де наразі процес тимчасово не здійснюється через низьку готовність або необхідність вирішити значний пласт юридичних питань, – щодо кожного з них ведеться підготовча робота.
Про запуск абсолютно нових проєктів зараз не йдеться. Наше першочергове та головне завдання – завершити роботи на всіх 24 об’єктах, ввести їх в експлуатацію разом із зовнішніми інженерними мережами та віддати людям ключі від їхнього довгоочікуваного житла. “Київміськбуд” має чіткий план відновлення і послідовно його дотримується.
КВ: “Київміськбуд” наголошує, що робить акцент на більш комплексному підході до розбудови мереж, зокрема електропостачання. Розкажіть докладніше, у чому суть цього підходу і чому виникла така потреба?
Юрій Тихонович: Електромережі – це абсолютна основа як самого будівельного процесу, так і подальшого життя будинку. Без повноцінного електропостачання неможливо розгорнути активні роботи на майданчику, адже більшість сучасних будівельних технологій безпосередньо залежать від стабільного живлення. А після введення об’єкта в експлуатацію саме якісна інженерія визначає, чи буде життя мешканців комфортним та безпечним.
Раніше на ринку – і, зокрема, на багатьох об’єктах, які ми прийняли до свого портфеля, – побутувала хибна практика: девелопер зводив житловий корпус, а питання мереж відкладав “на потім” або реалізовував за тимчасовими схемами підключення. Сьогодні цей підхід повністю себе вичерпав.
У сучасних умовах міська інфраструктура столиці вимагає підвищеної надійності. Просто “врізатися” у найближчу трансформаторну підстанцію вже технічно неможливо – потрібно створювати нові капітальні потужності.
Ми принципово змінили концепцію і не просто прокладаємо кабельні лінії до конкретного під’їзду, а створюємо цілісні інженерні вузли. Вони не лише закривають внутрішні потреби самого житлового комплексу, а й суттєво підвищують надійність та стійкість мереж усього довколишнього мікрорайону.
Для людей це гарантія прямих договорів із постачальником послуг і запорука того, що після отримання ключів вони сплачуватимуть за електроенергію за стандартним побутовим тарифом, а не за підвищеним “комерційним” чи “будівельним”. І, звичайно, це стабільна напруга в мережі, відсутність постійних спрацювань автоматів і повна безпека для дорогої побутової техніки.
Звісно, такий комплексний підхід до мереж – це дорожче та значно складніше на етапі будівництва. Але це єдиний чесний і професійний шлях у відносинах з інвесторами та містом. Ми не будуємо “будинки на проводах-подовжувачах”. “Київміськбуд” закладає капітальну інженерну основу, яка надійно служитиме киянам десятиліттями.
КВ: Воєнні роки складні для будівельного ринку. Тим більше з огляду на кейси “Укрбуду” тощо. Як іде діалог із громадою для повернення довіри інвесторів?
Юрій Тихонович: Довіра – це не те, що можна відновити за один день чи якимось одним гучним рішенням. Вона будується крок за кроком: від першого відновленого крана на майданчику та кожного підключеного кабелю – до підписаного акта приймання-передачі квартири. Саме тому ми обрали шлях абсолютної відкритості та постійної комунікації з людьми.
Ми регулярно проводимо зустрічі з ініціативними групами інвесторів, де вони отримують вичерпну інформацію щодо кожного нашого кроку на їхніх об’єктах. Ми нічого не приховуємо й відверто кажемо про наявні проблеми, пропоновані шляхи їх вирішення, реальний перебіг робіт та прогнозовані строки введення об’єктів в експлуатацію.
Водночас дуже важливо чесно говорити з людьми й про обмеження: на жаль, одночасно відновити активні роботи абсолютно на всіх майданчиках технічно та фінансово неможливо. Існують об’єктивні фактори – це й юридичні чи земельні питання щодо окремих ділянок, над якими зараз працюють наші фахівці, і, передусім, обмежений фінансовий ресурс.
Наявних 2,56 млрд гривень, отриманих від докапіталізації, об’єктивно недостатньо для повноцінного відновлення робіт одразу на всіх 24 об’єктах “Київміськбуду”. Тому компанія гостро потребує залучення додаткового фінансування понад цю суму. Це необхідно для того, щоб ми могли підтримувати високий темп робіт, послідовно розблоковувати нові майданчики та остаточно й повністю виконати всі свої зобов’язання перед інвесторами та громадою Києва.
КВ: Зараз “Київміськбуд” суттєво пожвавив відновлення будівництва. Але що б ви сказали тим родинам, які роками чекають на своє житло? Яким є головний меседж надії для них на найближчу перспективу?
Юрій Тихонович: Насамперед я хочу щиро подякувати вам за колосальне терпіння та витримку. Ми абсолютно усвідомлюємо, що за кожною затриманою квартирою стоїть реальна людська доля: це родини наших захисників, це переселенці, які через війну втратили власний дім, це молоді сім’ї, чиє життя роками перебуває на паузі. Ми витягуємо компанію з кризи передусім для того, щоб виконати головний обов’язок саме перед вами.
Пожвавлення робіт на майданчиках – це не тимчасова акція чи демонстрація. Це запуск великої системи, яка вже розганяється. Будівництво – інерційний процес, але зараз цей важкий маховик нарешті зрушено з місця, і він щодня набирає обертів.
Наш план – це не абстрактні обіцянки “колись добудувати”, а чітка покрокова карта: від кожного прокладеного кабелю та встановленої підстанції – до отримання сертифіката готовності, видачі техпаспорта та довгоочікуваного вручення ключів. Ми працюємо повністю відкрито разом із вашими ініціативними групами, тому ви бачите й бачитимете кожен наш крок на кожному об’єкті.
Я хочу, щоб кожна родина була впевнена: ми не зупинимося, поки останній інвестор “Київміськбуду” та прийнятих об’єктів “Укрбуду” не відчинить двері власної, теплої, затишної та повністю законної квартири.
Втім, реалізація цієї мети безпосередньо залежить від наявності необхідного фінансового ресурсу, залучення якого сьогодні повністю в руках міської влади Києва. Йдеться про подальші етапи докапіталізації компанії – до того моменту, поки отримане фінансування не дасть змоги повною мірою завершити будівництво всіх 24 об’єктів, підключити їх до інженерних мереж та ввести в експлуатацію.
КВ: Які програми для інвесторів зараз найдієвіші у “Київміськбуді”? Чи планується щось нове?
Юрій Тихонович: Наразі “Київміськбуд” не веде комерційну діяльність і не залучає нових приватних інвесторів. У нас є чітка та жорстка позиція: компанія має величезний обсяг невиконаних зобов’язань перед громадою Києва та тисячами родин, які роками чекають на свої домівки. Саме на їхньому виконанні – на добудові всіх 24 об’єктів, підключенні мереж та введенні будинків в експлуатацію – зараз зосереджені вся наша увага та фінансовий ресурс.
Будь-які нові продажі чи запуск нових комерційних проєктів у поточній ситуації були б неприпустимими. Спочатку ми добудовуємо кожну обіцяну квартиру й передаємо ключі людям. І тільки після повного виконання цих зобов’язань “Київміськбуд” матиме моральне право повернутися на ринок нерухомості як повноцінний активний забудовник.
КВ: Чи зростатиме ціна квадратного метра в Києві та якою буде динаміка?
Юрій Тихонович: Так, ціна зростатиме, і це абсолютно об’єктивний економічний процес. Собівартість будівництва неухильно зростає, тому жодних передумов для здешевлення житла в Києві немає і бути не може. Ключові фактори цього зростання цілком зрозумілі. Це зростання вартості матеріалів: через складну логістику та підвищення тарифів на енергоносії суттєво подорожчали основні позиції – цемент, метал, скло, залізобетон, а також сантехнічне й електротехнічне обладнання.
Окремий фактор – кадровий дефіцит, адже серйозний брак фахівців у будівельній галузі, спричинений мобілізацією та міграційними процесами, змушує піднімати заробітні плати кваліфікованим робітникам, що безпосередньо закладається в кошториси.
Також на ціноутворення впливають нові вимоги щодо самого житла. Йдеться про необхідність будувати автономні, енергоефективні та безпечні комплекси з власною інфраструктурою, що також здорожчує реалізацію проєктів.
Паралельно змістилися й пріоритети потенційних покупців. Часи, коли купували “будь-який котлован за мінімальною ціною”, минули. Сьогодні покупець став значно вибагливішим: він готовий платити передусім за надійність, високий рівень готовності об’єкта та прозорість забудовника.
Додатково попит саме на готові або майже готові квартири підігрівають державна програма “єОселя” та житлові сертифікати за знищене майно, що також підтримують здорову динаміку цін у найбільш ліквідних сегментах.
Тому важливо розуміти базовий економічний принцип: якісний квадратний метр не може коштувати дешевше за реальну собівартість його зведення.
КВ: Як будівельні компанії, на вашу думку, мають діяти в разі пошкодження об’єкта під час будівництва чи після введення в експлуатацію? Чи є у “Київміськбуду” розроблений протокол або фонд для оперативної ліквідації наслідків “прильотів”?
Юрій Тихонович: Відповідно до реалій війни, в яких ми сьогодні живемо, є чіткий алгоритм дій у разі пошкодження об’єктів будівництва внаслідок влучання ворожих повітряних засобів ураження або вибухової хвилі.
У разі настання таких ситуацій відповідальна особа на об’єкті телефонує на лінію 102 чи 112 і надає інформацію щодо точної адреси, характеру події – влучання, пожежі, обвалу, пошкодження комунікацій, наявності постраждалих тощо, – а також залишає свій контакт для зворотного зв’язку. Паралельно відповідна інформація надається відповідальному підрозділу компанії для подальшого інформування керівництва холдингу.
На самому об’єкті забезпечується безперешкодний доступ підрозділам ДСНС та екстрених служб для ліквідації наслідків обстрілу, а також надається доступ членам слідчо-оперативної групи Національної поліції України для проведення першочергових слідчих дій. Під час огляду на об’єкті обов’язково присутній уповноважений представник “Київміськбуду”, який надає всю інформацію щодо ураженого об’єкта та здійснює детальну фото- й відеофіксацію пошкоджень.
Отримані матеріали за результатами огляду місця події підрозділи Нацполіції відповідно до вимог чинного законодавства передають до слідчих органів Служби безпеки України для внесення до ЄРДР за фактом відкриття кримінального провадження за статтею 438 “Порушення законів та звичаїв війни” КК України.
Уповноважена особа компанії забезпечує взаємодію зі слідчими СБУ, а після отримання від них відповідного дозволу “Київміськбуд” може розпочинати ремонтні та відновлювальні роботи на пошкодженому об’єкті.
Щодо фінансування робіт з усунення пошкоджень на будинках, то тут наша позиція незмінна. “Київміськбуд” у жодному разі не перекладає цей тягар на інвесторів. Усі роботи проводяться власним коштом у якомога стисліші строки, адже ми прагнемо вчасно виконувати зобов’язання перед інвесторами і робимо все, аби завершити будівництво об’єктів та ввести їх в експлуатацію у визначені строки.
КВ: Розкажіть про страхування воєнних ризиків на будівельному ринку. Чи реально в нас впровадити дієві механізми страхування недобудованого житла для покупців?
Юрій Тихонович: Сьогодні страховий ринок в Україні практично не покриває прямі воєнні ризики – влучання ракет чи дронів, вибухові хвилі та уламкові пошкодження – для недобудованих об’єктів у класичному комерційному форматі за адекватною вартістю.
Основна причина полягає у специфічному статусі незавершеного будівництва. Недобудований об’єкт постійно змінюється в процесі зведення і на ранніх стадіях просто не має сформованого замкненого капітального контуру – стін, покрівлі, вікон. Це робить стандартні актуарні розрахунки та точну оцінку ймовірних збитків для страхових компаній практично неможливими або ж перетворює страхові премії на непосильні для забудовника чи покупця суми.
КВ: Як досягти енергетичної автономності будинків?
Юрій Тихонович: Для багатоповерхового житлового будинку енергетична автономність – це не якась одна “чарівна” технологія, а саме комплексний підхід, що складається з кількох обов’язкових елементів.
Перший і найголовніший крок – зробити так, щоб будинок якнайдовше зберігав тепло. Це досягається завдяки сучасним фасадним системам утеплення, а також встановленню енергоефективних 5–7-камерних віконних профілів із двокамерними склопакетами, мультифункціональним склом та напиленням. Якісно утеплена будівля втрачає значно менше тепла у разі відключення опалення, а отже, потребує в рази менше ресурсів для підтримки життєдіяльності.
Не менш важливим є облаштування систем автоматичного введення резерву, які у разі знеструмлення міської мережі за лічені секунди перемикають критичне обладнання на дизель-генератори чи потужні системи накопичення енергії. Йдеться про живлення насосних станцій підкачки води, щоб вода доходила до верхніх поверхів; індивідуальних теплових пунктів (ІТП) та циркуляційних насосів системи опалення; щонайменше одного ліфта в кожній секції; аварійного освітлення місць загального користування та систем пожежної безпеки.
Крім того, дедалі більшої популярності набуває встановлення сонячних електростанцій на дахах житлових комплексів у поєднанні з акумуляторними блоками. У сонячні дні це дає змогу повністю покривати потреби будинку в освітленні місць загального користування та в роботі насосів, а надлишки – використовувати для заряджання резервних батарей.
До речі, у Києві зараз активно працює низка дієвих міських програм підтримки домогосподарств, ОСББ та ЖБК. Зокрема, це міська програма співфінансування реконструкції та модернізації будинків, а також механізми часткової компенсації вартості придбаних незалежних джерел електричної енергії – генераторів, інверторів, акумуляторів та СЕС. Завдяки цій підтримці мешканці столиці можуть повертати до 75% вартості обладнання, що робить перехід до автономності значно доступнішим.
КВ: У передмісті Києва темпи будівництва та продажів досить швидкі. Чи бачите ви в цьому конкуренцію для столичних компаній?
Юрій Тихонович: Темпи будівництва в передмісті – це не загроза столичним забудовникам, а чітке свідчення загальної життєздатності та стійкості всієї будівельної галузі київського регіону. Будівельна активність за межами столиці надсилає ринку позитивний сигнал і стимулює здорову конкуренцію.
Проте Київ та його приміська зона радше доповнюють одне одного, оскільки орієнтовані на абсолютно різні аудиторії та життєві сценарії. Передмістя часто приваблює покупців нижчим чеком за квадратний метр, більшою площею та близькістю до природи. Це вибір тих, хто шукає тиші або має можливість працювати віддалено.
Своєю чергою, для родин, чиї робота, навчання дітей, бізнес та соціальне життя щоденно пов’язані з Києвом, ніщо не замінить квартири в межах міста. Головна перевага столичної нерухомості – це інфраструктурна логістика: наявність метро, насичена мережа шкіл, садочків, лікарень та економія часового ресурсу, який у передмісті часто витрачається в заторах на в’їздах до міста та виїздах із нього.
Ну і з погляду ринку квартира в столиці традиційно зберігає вищу інвестиційну стійкість, менше піддається ціновим коливанням і гарантує постійний високий попит на орендному ринку.
Тому столиця та передмістя не знищують попит одне одного, а формують різноплановий ринок, де кожен покупець обирає пріоритет: простір за містом чи безцінний комфорт і швидкість столичного ритму життя.
КВ: Чи відчуваєте конкуренцію з боку західних регіонів, чи, навпаки, капітали залишаються в столиці або повертаються до Києва?
Юрій Тихонович: Попри війну та постійні виклики, Київ залишався і залишається головним фінансовим, діловим та інвестиційним центром України. Тому про пряму програшну конкуренцію із західними регіонами не йдеться.
Звісно, західні області відчули потужний сплеск попиту на нерухомість. Це цілком природний процес, зумовлений безпековим фактором, міграційними потоками внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та релокацією частини бізнесу. Для багатьох родин це стало можливістю знайти тимчасовий або постійний прихисток у спокійніших регіонах країни.
Однак у довгостроковій інвестиційній перспективі столиця зберігає незаперечне лідерство. Тому західні регіони взяли на себе важливу соціально-безпекову функцію, але Київ залишається головним магнітом для капіталу, куди гроші повертаються та де вони працюють найефективніше.
Читайте: Київміськбуд повідомив про новий етап робіт з будівництва ЖК “Абрикосовий”
Фото: паблік Юрія Тихоновича, пресслужба Київміськбуду
КиївВлада
Вероніка Злацька
