Любов Чешко, яка керувала місцевими радами понад чотири десятиліття, більше не є головою Вороньківської територіальної громади, що на Бориспільщині – депутати достроково припинили її повноваження. У самій раді серед причин називають систематичне невиконання посадових обов’язків, порушення законодавства та ігнорування рішень депутатського корпусу. Відомо, що конфлікт між головою та депутатами тривав не один місяць і пройшов кілька етапів – від неголосування на сесіях, зриву кворуму до ініціювання позбавлення посади. Сама Чешко відкидає всі закиди й пов’язує конфлікт, зокрема, із земельними інтересами окремих депутатів. КВ розбиралася, як суперечка дійшла до дострокового усунення голови, як проходила ця процедура та що говорять про завершення багаторічної «епохи Чешко».
Як дізналася КВ, 15 вересня під час третього пленарного засідання 57-ї чергової сесії Вороньківської сільської ради у приміщенні Вороньківського сільського будинку культури депутати висловили недовіру сільській голові Любові Чешко та достроково припинили її повноваження.
Сесія без голови
У рішенні №2025-57-VIII причиною назване «систематичне невиконання» головою повноважень, порушення вимог законодавства щодо управління майном і фінансами громади, а також ігнорування рішень сільради.
Усунення з посади очільниці підтримали 19 депутатів із 21 присутнього, що становить понад дві третини від загального складу ради. Повноваження Чешко припинили того ж дня, а звільнене крісло керівника тимчасово передали секретарці ради Віталіні Спис («Європейська солідарність»). Варто зауважити, що секретарка не брала участі в голосуванні, як і її колега від партії “Громадянська Позиція” Михайло Купчишин.
При цьому в оприлюднених джерелах є різні цифри щодо самого голосування. Місцеві медіа повідомляли про результат таємного голосування – 19 голосів «за» та три «проти».
Для Любові Чешко це завершення надзвичайно тривалого періоду роботи на керівних посадах у місцевому самоврядуванні. Згідно з офіційною біографією на сайті Вороньківської громади, з 1980-го до 2020 року вона очолювала Процівську сільську раду, а після адміністративно-територіальної реформи, з 2020 року, стала головою Вороньківської сільської громади.
За інформацією місцевих ЗМІ відомо, що сама Чешко на сесії присутньою не була, водночас відомо, що “голова перебувала у своєму кабінеті”. Показово, що сесійне засідання, на якому зрештою і припинили її повноваження, було скликане розпорядженням самої Чешко і підписане ще 7 вересня.
До недовіри йшли кілька місяців
За словами депутата Київської обласної ради Володимира Горковенка («Європейська солідарність»), рішення 15 вересня не було раптовим. У коментарі КВ він пояснив, що конфлікт між Чешко та депкорпусом накопичувався впродовж тривалого часу. Однією з основних претензій, за його словами, була відсутність діалогу з депутатами та неврахування рішень профільних комісій.
«Навіть після того, коли помінялося законодавство і відбулася децентралізація, вона все одно управляла так, як управляла починаючи з 1980 року. Тобто незважаючи взагалі на думку депутатів. Ви можете зайти навіть на сайт Вороньківської громади і подивитися хоча б один звіт про роботу – його немає. Плюс ігнорування звернень депутатів, ігнорування думки депутатів, ігнорування рішень комісій ради. Тобто думка депутатів взагалі не враховувалася. Вийшов повний дисконект», – розповів Горковенко.
За його версією, спочатку депутати намагалися демонструвати незгоду без кадрових рішень. Частина обранців приходила на засідання, однак не підтримувала питання, які не вважала першочерговими, продовжуючи при цьому голосувати за соціальні рішення.
«Якщо ви ігноруєте наші прохання і абсолютно законні вимоги поставити на розгляд сесії питання, які були розглянуті комісіями, так ми не будемо голосувати теж за ті рішення, які вважаємо неважливими. Окрім соціальних – вони голосували», – каже депутат облради.
Наступним етапом, за словами Горковенка, стала відмова частини депутатів приходити на пленарні засідання. Через відсутність кворуму провести сесії кілька разів не вдавалося. Один із таких епізодів зафіксували наприкінці липня: тоді повідомлялося, що для участі в сесії зареєструвалися лише сім депутатів, тож засідання не відбулося.
«Це був другий етап їхнього протесту. А третій, який почався вже з липня, – конкретно йшла мова про те, щоб проголосувати за недовіру і відсторонення від виконання обов’язків. Тобто це не спонтанний крок», – наголосив Горковенко.
За його словами, навіть після того, як питання недовіри почали обговорювати відкрито, переговорів між головою та депутатами не відбулося.
«У цій ситуації Чешко навіть не пробувала говорити з депутатським корпусом. Ну не хочеш з усіма депутатами говорити – говори з головами фракцій. Цього діалогу теж не було», – розповів депутат.
За словами Горковенка, Чешко знала і про дату засідання, і про те, що депутати мають намір розглядати питання недовіри, однак до сесійної зали не прийшла.
«Сесію скликала Чешко. Вона сама видала розпорядження про скликання сесії за своїм підписом і сама не прийшла. Депутати двічі уточнювали, чи є голова. Секретар казала: так, голова є, вона на робочому місці», – розповів він.
Під час засідання, за словами співрозмовника КВ, депутати навіть з’ясовували, чи не подала Чешко заяву про добровільне складення повноважень.
«Після першої перерви Сергій Гарбарук, один зі співавторів проєкту рішення, запитав, чи є заява про добровільну відставку Чешко. Секретар сказала, що такої інформації в неї немає. Тобто навіть на цьому етапі можна було прийти і виступити», – зазначив Горковенко.
За словами Горковенка, наступного дня після голосування він отримав інформацію, що Чешко нібито звільнила робочий кабінет.
Як дізналася КВ від власних джерел, порушень під час голосування зафіксовано не було. Для проведення таємного голосування була створена лічильна комісія, депутатів викликали по одному, вони отримували бюлетені під підпис, заходили до кабінки для голосування і після цього опускали бюлетені до скриньки. Проте під час засідання робили кілька технічних перерв. Одна з них була пов’язана з роботою лічильної комісії, ще одна – з формулюванням бюлетеня, щодо якого виникли питання.
Також, як повідомляли джерела КВ, після голосування керівник юридичного підрозділу ради нібито звертався до СБУ із заявою щодо можливого вчинення злочину групою осіб у зв’язку з процедурою дострокового припинення повноважень голови. Водночас чи була така заява офіційно зареєстрована та чи отримала вона подальший процесуальний рух наразі також невідомо.
Позиції
Натомість секретарка ради Віталіна Спис, на яку тепер покладено виконання обов’язків голови, коментувати ситуацію, причини такого рішення, процедуру проведення сесії та подальші дії ради КВ відмовилася: «В інтернеті про це вже дописів достатньо. Ситуація, знаєте, не дуже приємна, тому я не хочу коментувати те, що відбулося», – заявила вона.
Зверталася КВ і до депутатів, які могли б пролити додаткове світло на ситуацію, однак охочих говорити детально не знайшлося. Так, депутат Валерій Макаренко («Слуга народу») на прохання пояснити причини недовіри фактично переадресував до вже оприлюднених дописів з можливістю зв’язатися пізніше. Не поспішав пояснювати причини кадрового рішення і депутат від «Батьківщини» Олександр Іщенко, який одночасно обіймає посаду заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради. На запитання КВ , чи підтримує він рішення про дострокове припинення повноважень Чешко, Іщенко заявив, що коментувати це йому «недоречно», але обіцяв уточнити в майбутньому. На момент публікації відповіді КВ так і не одержала.
Своєю чергою, у мережі Вороньківський осередок «Європейської солідарності» публічно підтримав рішення про висловлення недовіри Любові Чешко. У дописі представники політсили назвали результат голосування «переконливим» та пов’язали тривалу кризу у сільраді з відсутністю діалогу між головою громади і депутатським корпусом.
Позиція голови Чешко
Любов Чешко у коментарі КВ відкинула всі закиди на свою адресу та заявила, що не погоджується з озвученими депутатами підставами для дострокового припинення її повноважень.
За її словами, за майже 46 років роботи у місцевому самоврядуванні вона не мала претензій до своєї роботи з боку районної чи обласної влади, а результати своєї діяльності пропонує оцінювати передусім за змінами у селах громади.
«Проїдьте, будь ласка, по моїх селах – і ви дасте мені оцінку. Якщо минулого року моя громада посіла перше місце з благоустрою, якщо мене нагородили Почесною грамотою Верховної Ради і медаллю цього року, якщо не було жодного зауваження з боку голови адміністрації, губернатора, якщо в мене працювали 35 установ – це і школи, і амбулаторії, і адмінприміщення. Якщо в мене працювали 25 котелень… Подивіться, що ми зробили буквально за рік-два», – наголосила Любов Чешко.
Вона розповіла, що після утворення громади довелося впорядковувати населені пункти, ремонтувати та утримувати комунальну інфраструктуру, заклади освіти й медицини, займатися благоустроєм та озелененням. За словами ексголови, бюджет громади за час її роботи зріс приблизно з 90 до 175 млн гривень. Водночас власні здобутки вона називає не головним аргументом на свою користь.
«Влада громади так і повинна працювати. І найвища нагорода – це подяка від людей. Коли мені сьогодні жителі громади дзвонили і дякували за роботу, то я щаслива… Ми мусимо навести порядок у центрі, у своїх установах. Тоді можемо й говорити з людьми, тоді люди нас почують і будуть робити так само, як ми. Одна жінка цього року, коли я її підвозила до базару, сказала: «Любо Іванівно, ми вам дякуємо за сад, що ви посадили». Сто п’ятдесят фруктових дерев у Воронькові. Уже яблука є. Там, де все сиділо в бур’яні, в амброзії. Це ж візитна картка кожного села. І кожне село – це моє обличчя», – каже Чешко.
Особливо болісним для неї, за її словами, став саме спосіб, у який завершилася багаторічна робота в органах місцевого самоврядування.
«Мені зараз дуже тяжко. Усе моє життя – це робота. Стільки років – і піти так, наче мене з позором викинули, я цього не очікувала. Я не вкрала, жодного разу не запізнилася на роботу, не пішла раніше. Мені не соромно», – сказала вона.
Закиди щодо відсутності звітності та ігнорування депутатських звернень Чешко назвала неправдивими. Вона стверджує, що у 2021 році проводила публічні звітування у селах, а надалі інформація про роботу виконавчих органів регулярно оприлюднювалася на сторінках громади.
«Дивіться, це все брехня. На які депутатські запити? Хай покажуть мені хоч один депутатський запит. У 2021 році я збирала людей по селах і звітувалася. Сьогодні ми звітуємо онлайн. Кожен відділ прозвітувався на нашій сторінці – будь ласка, дивіться роботу. Після сесій я завжди була готова відповідати на запитання депутатів. Нехай покажуть хоча б один депутатський запит, який залишився без відповіді. Коли я зустрілася з деякими головами фракцій, кажу: «Ну що не так?» – «По роботі немає зауважень». За що визнати недовіру? Я щось пропустила? Я щось порушила? Я десь підробила протокол? Сьогодні вже ходять і кажуть, кого будуть знімати в раді, що будуть перевіряти. Розумієте? Це жахливо», – заявила колишня голова.
Водночас сам конфлікт із частиною депутатського корпусу Чешко пов’язує не з результатами своєї роботи, а з небажанням виконувати вимоги окремих депутатів і керівників фракцій, передусім у земельних питаннях. За її словами, в останні роки на неї нібито тиснули щодо ухвалення рішень, з якими вона не погоджувалася.
«Чому пішла? Бо не можу. Бо, як і зверху донизу, ця корупційна іржа дістала. Я не можу головам фракцій зробити те, що вони просять. Я й так мовчала з 2021 року: набрали стільки землі – думаю, вистачить вам, вашим дітям і всім на світі. Але коли поставили питання про те, чого я не можу зробити, бо потім прокурор мене спитає, куди я дивилася, – я цього робити не могла. Ну і все: раз не можеш – не можеш працювати»… Я кажу: «Не можна, це житлова забудова. Як у населеному пункті видобувати пісок?». А це село, і за генеральним планом це житлова забудова. Як моїй Україні жить? Як їй вижить? Я і була заяву написала на добровільне звільнення, але мене умовили не робити цього”, – прокоментувала ситуацію Чешко.
Вона також стверджує, що перед голосуванням щодо недовіри окремих депутатів могли примушувати підтверджувати свій вибір керівникам фракцій, зокрема фотографувати бюлетені.
«Я не називатиму прізвищ, але ситуація була дуже неприємною. Їх змушували фотографувати бюлетені й показувати своїм керівникам, що вони проголосували так, як треба. Навіть одного з них голова фракції викликав і сказав: «Отак і так: ти голосував за голову до цього. Значить, ми твою поведінку переглянемо і виключимо з партії». Якщо їх змушували це робити і показувати своїм босам – то це демократія чи що? Це те, що ми бачимо у Верховній Раді, тільки спущене на місцевий рівень… Я вважаю, що на місцях, особливо в громадах до 20 тисяч населення, не можна будувати місцеве самоврядування лише за партійними списками. Це мають бути мажоритарні депутати, які залежать від народу, щоб народ бачив їхні результати. А не так, що вони з Вишгорода, Києва, Борисполя – звідусіль, їх ніхто не знає. Їм це не болить», – додала вона.
Окремо Чешко висловила низку питань до земельної політики частини депутатів та заявила про конфлікти довкола ділянок у громаді. Частина цих тверджень містить звинувачення на адресу конкретних осіб, які КВ наразі не перевіряла і які потребують окремого підтвердження.
Попри незгоду з рішенням ради, повертати посаду через суд Любов Чешко не планує.
«Ні, звичайно, не буду оскаржувати. Мені телефонували й радили оскаржувати рішення. Мені 70 років. Звісно, мені боляче, бо я знаю частину депутатів і знаю, що це роботящі люди. Нехай люди самі дадуть оцінку моїй роботі. Я нікому не збрехала, працювала чесно, добросовісно. Я люблю людей…
У громади на сьогодні десь більше 300 гектарів землі. Ми відвоювали чотири гектари дніпровської землі через Верховний Суд. І я це берегла для наших ветеранів. Бо я всім говорила, і своїм працівникам: завтра прийдуть діти, закінчиться війна і ми можемо розділити їм хоча б по 10 соток. Коли один із керівників фракції каже: «Ага, 15 гектарів йому дайте землі». Я говорю: «Ти що, з головою не дружиш чи як? Як я можу дати?». Потім шість гектарів землі. Як я можу дати, коли там колись цукровий завод був, 30 років тому, зараз одні розвалюхи стоять? Так, може, ми дітям дамо по 10 соток, а ти купиш у них тоді й побудуєш щось? І таких багато прикладів… Я не давала їм заробляти на бюджеті. Трошки ж треба працювати для країни. Зараз головне, щоб закінчилася ця проклята війна, щоб ворог не прийшов на нашу Київську землю, щоб Україна вистояла. Ми маємо працювати для країни, а не лише для власної вигоди», – сказала вона.
За словами Чешко, після завершення роботи у сільраді вона не шкодує про свій багаторічний шлях, окремо згадуючи волонтерську діяльність із 2014 року, поїздки до Бахмута, Дебальцевого, Херсонщини та допомогу військовим.
До запитань про наслідки
Рішення про припинення повноважень однієї з найдосвідченіших керівниць місцевого самоврядування Київщини очікувано викликало активне обговорення серед мешканців. Реакція в соцмережах виявилася полярною.
Частина користувачів сприйняла рішення депутатів позитивно та називала зміну керівництва давно очікуваною. У коментарях звучали репліки «давно пора», «нарешті» та сподівання, що після цього у громаді відбудуться зміни.
Інші мешканці, навпаки, стали на захист Чешко. Вони нагадували про її багаторічну роботу, стверджували, що вона знала проблеми населених пунктів та відстоювала інтереси сіл. Частина користувачів висловлювала побоювання щодо того, хто керуватиме громадою далі.
Були й коментарі без однозначної підтримки будь-якої зі сторін. Їхні автори звертали увагу, що для такого кадрового рішення недостатньо загальних формулювань про «незадовільну роботу», і запитували, які конкретно порушення стали підставою для припинення повноважень та якими можуть бути юридичні наслідки рішення.
Нагадаємо, як раніше повідомляла КВ, події в Умані нагадали місцевим політикам просту, але не завжди приємну річ: якщо чергових місцевих виборів через воєнний стан поки не видно на горизонті, це ще не означає, що мерське крісло автоматично перетворилося на нерухоме майно.
Після дострокового відкликання меркині Умані у громадах Київщини актуалізувалося питання, наскільки міцно очільники тримаються за свої крісла. За роки після місцевих виборів 2020-го область уже накопичила чимало сценаріїв зміни влади: від добровільних відставок і служби мерів у ЗСУ до багаторічних судів та боротьби за право керувати громадою. КВпроаналізувала 69 пристоличних громад і зібрала ті, де сьогодні обходяться без обраного очільника та під ким мерське крісло вже помітно хитається.
Читайте: Уманський ефект: під ким на Київщині хитаються мерські крісла
Детальний розбір найцікавіших кейсів містить у собі сценарії, коли одне крісло ділять на двох, усунення через скандали та «піщані» війни, запис до лав ЗСУ, кримінальні кейси та багато іншого.
Фото: колаж КВ
КиївВлада
Інна Міхно
