У Великодимерській громаді триває скандал навколо можливого закриття школи у селі Світильня. Тимчасовий очільник громади Олександр Борсук публічно заперечує наміри закрити школу, однак школа не має належного укриття, а значить, діти не зможуть розпочати новий навчальний рік. Батьки та педагоги задаються питанням, чому громада упродовж стількох років не змогла оформити приміщення та облаштувати хоча б одне укриття для жителів села. А також, чи не приховується за розмовами про безпеку бажання попросту скоротити витрати на навчання дітей. Надія на збереження замайоріла після втручання КОВА. А поки обговорюється можливість облаштування тимчасового укриття, ключове питання залишається сталим: чи виконає місцева влада обіцянки у визначені строки та чи буде де вчитися дітям, а жителям – ховатися під час тривог.
Як передає кореспондент КВ, 9 липня під час пленарного засідання 98-ї чергової сесії Великодимерської селищної ради громада порушила питання подальшої роботи місцевої школи – Світильнянської філії Плосківського ліцею.
Обговорення відбулося після відкритої зустрічі 6 липня у приміщенні закладу, де батьки, жителі села, педагоги, староста села намагалися з’ясувати у представників влади та управління освіти, чи зможуть діти продовжити навчання у Світильні з 1 вересня, оскільки з’явилася інформація про закриття навчального закладу та підвезення дітей до іншого населеного пункту. Однією з версій для закриття називають відсутність облаштованого укриття.
Закрити не можна зберегти
Так, 6 липня у приміщенні школи відбулися громадські збори за участю керівництва Великодимерської громади, старости села, батьків, педагогів та місцевих жителів. Влада Великодимерки озвучила мешканцям, що головною перешкодою для очної роботи школи залишається відсутність захисної споруди і її неналежне оформлення. Натомість дітей можуть перевести на навчання до іншого населеного пункту.
Втім, жителі села наголошують, що укриття у Світильні фактично існує і ним уже користувалися як школа, так і мешканці. За їхніми словами, це єдина захисна споруда, доступна для понад 1000 жителів. Відомо, що як захисну споруду мешканці використовували підвальне приміщення у будівлі колишнього дитячого садка, яку самотужки довели до ладу. Під час перших місяців повномасштабного вторгнення там, за словами місцевих жителів, одночасно перебували близько 85 людей, зокрема родини з немовлятами.
Але як виявилося – укриття не оформлене офіційно, і більше – перебуває у державній власності. Староста Світильнянського старостинського округу Сергій Шевченко наголошує, що проблема з документами на будівлю виникла не цього року.
“Війна почалась не вчора і не позавчора. З 2022 року школа функціонувала, і є у нас укриття. Якщо це колишній дитячий садочок належить до держмайна, хіба за ці чотири роки не можна було вирішити питання, щоб зробити там укриття?” – задається питанням староста.
На його переконання, за цей час громада могла б домогтися передачі приміщення, оформити оренду або знайти інший законний механізм користування ним. Староста також припустив, що справжньою причиною дискусії може бути не лише укриття, а й вартість утримання малокомплектної школи. Зокрема, обурення мешканців викликали слова про вартість утримання дитини. Т.в.о селищного голови Олександр Борсук заявив, що вартість утримання однієї дитини у Світильні є найбільшою серед закладів громади і становить понад 76 тис. гривень.
“Ви вирішили на дітях економити?” – запитували присутні у відповідь. – “У чому насправді проблема? У тому, що громада досі не врегулювала питання користування єдиним укриттям села? Чи в тому, що утримання школи, садочка та навчання дітей із Світильні стало занадто дорогим для бюджету громади?”.
Звинувачення мешканців та батьків у намірах економити на дітях керівництво громади заперечило, наголосивши, що першочерговим питанням залишається безпека навчального процесу.
Своєю чергою, начальниця Управління освіти, культури, молоді та спорту Великодимерської селищної ради Тетяна Іваненко повідомила, що з 2023 року управління тричі зверталося до Фонду державного майна щодо можливості передати приміщення в комунальну власність, оформити оренду або дозволити використовувати його під час воєнного стану.
“Станом на сьогодні нам цього дозволу ніхто не дав. Я не можу відповідати за діяльність Фонду державного майна, я можу відповідати за те, що було зроблено управлінням”, – пояснила вона.
Мешканці ж наполягали, щоб громада шукала законні механізми для збереження очного навчання у селі, адже їх не влаштовував запропонований варіант підвезення дітей до Плосківського ліцею. Мешканці також наголошували, що перевезення школярів під час повітряних тривог може бути небезпечним. А працюючі батьки не зможуть щодня відправляти й зустрічати дітей.
“Якщо автобус буде в дорозі, а почнеться тривога – що робити? Хіба це безпечно? Треба думати, як забезпечити безпечне перебування дітей у цьому закладі, а не одразу говорити про дистанційне навчання чи перевезення”, – питали батьки.
На підтримку збереження школи представники місцевого бізнесу заявили, що готові долучитися до сплати оренди та ремонту укриття. Жителі також наполягали, що тимчасовим виходом могло б стати дистанційне навчання протягом кількох тижнів або місяця, поки громада оформлюватиме документи, а не негайне переведення школярів до іншого села.
На колажі: підвальне приміщення у будівлі колишнього дитячого садка
На колажі: внутрішній вигляд Світильнянської школи
Накипіло
“Під загрозою – школа, садочок, єдине укриття. У селі Світильня відбулася зустріч керівництва Великодимерської громади з батьками та жителями. Причина – невизначене майбутнє місцевої школи”, – йдеться у дописі.
Після громадських зборів, мешканці, батьки, педагоги, громадські активісти та випускники закладу продовжили публічно вимагати від влади зберегти навчання дітей у рідному селі та врегулювати питання користування укриттям.
У місцевих пабліках жителі Світильні почали активно підтримувати збереження школи, зауважуючи, що її закриття може стати ударом не лише по дітях, а й по майбутньому всієї громади.
Інші коментатори наголошують, що у селі є діти, батьки яких служать у війську, а також родини, які не зможуть щодня супроводжувати школярів до іншого населеного пункту.
“Сьогодні зателефонував випускник нашої школи, який захищає нас на передовій. Він був шокований, дізнавшись про можливе закриття школи та садочка. Хлопцям це дуже болить”, – йдеться в одному з коментарів.
«Ніхто не закриває школу»
Тимчасово здійснюючий повноваження Великодимерського селищного голови Олександр Борсук під час сесії вчергове відкинув звинувачення у намірах закрити навчальний заклад. За його словами, рішення щодо мережі освіти не ухвалюються одноосібно головою громади, керівництвом управління освіти чи адміністрацією школи, а робота закладів має відповідати державним вимогам.
«Звинувачувати мене, що я закриваю школу… Я не закриваю школи і не відкриваю школи. Є державна програма, згідно з якою ми працюємо. Ні селищна рада, ні управління освіти, ні керівництво не зацікавлені в тому, щоб ця школа закрилася», – наголосив Борсук.
Він заявив, що під час зустрічі у Світильні мешканці не почули головного повідомлення представників громади: посадовці приїхали не оголошувати про закриття школи, а визначити, як організувати навчання після 1 вересня за нинішніх безпекових умов.
«Ніхто не приїхав для того, щоб закривати школу. Приїхали для того, щоб вирішити питання, як ми далі будемо діяти після 1 вересня», – сказав очільник громади.
Борсук також закликав учасників обговорення не поширювати серед батьків непідтверджену інформацію про вже нібито ухвалене рішення щодо ліквідації закладу. Водночас конкретного механізму, який гарантував би очне навчання у Світильні з початку нового навчального року, під час сесії представлено не було.
Своєю чергою, начальниця Управління освіти, культури, молоді та спорту Великодимерської селищної ради Тетяна Іваненко повідомила, що після зустрічі у Світильні було підготовлено повторне звернення до Фонду державного майна. Водночас посадовці одержали лист з Фонду держмайна, у якому зазначено, що будівля є об’єктом незавершеного будівництва та не була введена в експлуатацію.
“Ця будівля не була введена в експлуатацію, так як це незавершене будівництво. І наразі перебування в будь-якому приміщенні даної будівлі є неможливим. Тому, відповідно, свій лист на Фонд державного майна ми доповнили цією інформацією з проханням дати остаточне і повне роз’яснення стосовно першого питання – можливості його передачі на баланс Великодимирської селищної ради, а друге – про стан будівлі і можливості її використання за цим призначенням як найпростішого укриття”, – говорить очільниця
«Перше й основне питання, через яке ми зустрічалися, – це безпека та можливість використання цього приміщення як найпростішого укриття. Тому чекаємо офіційної відповіді Фонду державного майна», – додала Іваненко.
Олександр Борсук повідомив, що особисто звертався до представників Фонду держмайна. За отриманою ним попередньою інформацією, передати об’єкт громаді наразі неможливо, оскільки він перебуває на стадії приватизації.
Водночас староста як варіант запропонував взяти це приміщення в оренду за символічну плату, що за таких умов є допустимим. Але керівництво громади наполягло дочекатися остаточного рішення від фонду та документів щодо технічного стану будівлі.
Військові просять зберегти школу
Крім того, у ході сесії жителька села, яка разом із дітьми виїхала з Херсонщини через повномасштабну війну, озвучила звернення військовослужбовців, випускників школи та родичів учнів Світильнянського старостинського округу. Жінка розповіла, що її родина вже втратила власний дім і школу на окупованій території, а Світильня стала місцем, де діти змогли повернутися до нормального життя та знову сісти за шкільні парти.
У зверненні військові наголосили, що захищають країну, зокрема, заради можливості своїх дітей навчатися вдома, а українських сіл – продовжувати існувати й розвиватися.
«Ми стоїмо на передовій не заради посад, кабінетів, звітів чи цифр. Ми воюємо за своїх дітей, за те, щоб вони росли у вільній Україні, щоб навчалися у своїй школі, щоб українські села жили, а не зникали з карти. Тому нам дуже боляче чути, що через відсутність укриття наша школа може припинити роботу», – йдеться у зачитаному зверненні.
Військові назвали школу не просто будівлею, а місцем, де формується зв’язок дітей із рідним селом. На їхню думку, закриття або фактичне припинення роботи закладу через переведення учнів до іншого населеного пункту може стати кроком до поступового занепаду Світильні.
На колажі: зовнішній вигляд будівлі Світильнянської філії Плосківського ліцею
Слово громадськості
Староста Світильнянського старостинського округу Сергій Шевченко у коментарі КВ розповів, що нині у школі навчаються 85 учнів, а при закладі також працює дитячий садок, який відвідують 15 дітей. Тобто йдеться загалом про близько 100 дітей, для яких школа і садочок є щоденним освітнім простором у рідному селі. За його словами, проблема не у фізичній відсутності укриття, а у тому, що воно, за словами представників влади, не відповідає чинним нормативам.
“І хочуть під цим приводом закрити школу, щоб перевести дітей у Плоске. Але ніхто не розуміє, як бути батькам цих дітей, які переважно працюють у Броварах і Києві. Як бути батькам дітей із садочка? Як бути вчителям?”, – зазначив Шевченко.
За словами старости, Світильнянська школа має сильний педагогічний колектив, високі результати учнів на олімпіадах та належні умови для навчання. Він наголошує, що заклад не є занедбаним або аварійним, а навпаки – має облаштовані приміщення, спортивний і актовий зали, бібліотеку та їдальню.
Староста побоюється, що у разі припинення роботи школи будівля швидко занепаде, а село втратить останній осередок громадського життя. Крім того, до села зараз багато переїздять, і купуючи житло, в першу чергу, цікавляться наявністю у селі школи. А крім школи, у Світильні немає достатньої кількості гуртків, окремого клубу чи інших просторів для розвитку дітей.
“У нас село було в окупації, і люди місяць просиділи там. Все село там ховалося. А зараз його визнали непридатним для використання. Там побілено, лінолеум постелено, освітлення є – усе є. А тепер кажуть – не відповідає нормам”, – розповів Шевченко.
За словами старости, для того щоб довести укриття до вимог, громада мала б отримати право користування або одержати будівлю у комунальну власність. Однак об’єкт перебуває на стадії приватизації, тому передати його не можуть.
Водночас староста підкреслює, що не вважає керівництво громади однозначно байдужим до ситуації. Однак якщо питання укриття не врегулюють, дітей, найімовірніше, возитимуть до Плосківського ліцею, хоча місцевий заклад більший за Плосківський. Проте батьки категорично проти такого рішення.
“Вони кажуть: ми дітей туди не повеземо, 1 вересня всі прийдемо сюди”, – розповів Сергій Шевченко.
Особливо болісно, за його словами, на можливе закриття школи реагують військовослужбовці – випускники школи та батьки дітей, які нині захищають Україну.
Окремо Шевченко повідомив, що для Світильні ще з 2024 року існує проєкт будівництва протирадіаційного укриття.
“Але ніхто нічого не робив. Чому – не знаю. Можливо, це питання не було цікавим. Можливо, вже тоді були плани закрити школу”, – сказав він.
У місцевих групах мешканці раніше обговорювали цей проєкт. Йшлося, як стверджують активісти, про суму близько 700 тис. гривень. Вони припускають, що проєкт могли замовити ще у 2023 році, однак будівництво укриття після цього так і не розпочалося.
Активісти у розмові з КВ звернули увагу на те, якщо громада вже витрачала кошти на проєкт укриття, то має пояснити мешканцям, на якому етапі перебуває його реалізація, чому будівництво не було розпочато та чи передбачалося воно взагалі.
За словами активістів, особливо багато запитань у мешканців виникає через те, що впродовж кількох років діти навчалися у школі, а питання укриття не ставало підставою для можливої зупинки роботи закладу. Нині ж, на їхню думку, проблема укриття використовується як формальне пояснення для рішення, яке може призвести до фактичного закриття школи.
“Чотири роки діти навчалися, нікого це не турбувало. Чому саме зараз раптом з’ясувалося, що укриття не підходить? Якщо проблема існувала, то чому її не вирішували раніше?”, – розповіла КВ місцева активістка Антоніна Корнієнко.
Вони також пов’язують нинішній конфлікт із заявами, які, за їхніми словами, раніше звучали під час зустрічей із батьками, зокрема щодо вартості утримання дітей у Світильнянській школі для бюджету громади.
“На наш погляд, справа вже не лише в укритті. На попередній зустрічі батькам фактично дали зрозуміти, що діти у Світильні занадто дорого обходяться громаді. Зараз це вже так прямо не говорять, але люди це почули”, – додала Корнієнко.
Активісти вважають, що у селі з понад тисячею мешканців має бути хоча б одне належно оформлене й облаштоване укриття. На їхню думку, питання безпеки не можна зводити лише до долі школи, адже йдеться також про дітей із садочка, працівників закладу та всіх жителів Світильні.
Школі бути?
За підсумками зустрічей розгляд питання щодо подальшої роботи Світильнянської філії Плосківського ліцею відклали до 13 серпня 2026 року. До цього часу представники громади мають отримати відповідь Фонду державного майна, з’ясувати можливість оренди приміщення, оцінити його технічний стан та визначити джерела фінансування ремонтних робіт. Під час сесії також запропонували провести спільну зустріч у Фонді держмайна за участі керівництва громади, управління освіти та представників робочої групи від мешканців Світильні.
Водночас після суспільного резонансу і скандалу довкола закриття школи, у ситуацію втрутилася КОВА. Так, 21 липня відбулася робоча зустріч за участі заступниці голови голова у сфері освіти КОВА Жанни Осіпенко, голови Броварської РДА Віталія Бігуна, Великодимерської селищної ради та громадськості.
Зокрема, Осіпенко зауважила, що Великодимерьска громада не зверталася до обласної адміністрації із питання щодо проблем облаштування безпечного простору, як не одержували відповідних звернень і від Броварської РДА, до якої нібито ще рік назад направляла звернення місцева влада.
Під час зустрічі представники місцевої влади пояснювали, що не можуть вкладати кошти у приміщення, яке не належить громаді. Водночас Жанна Осіпенко наполягала, що йдеться про поточний ремонт і підготовку найпростішого укриття, а не про капітальне будівництво чи складні довготривалі процедури. І що процес оформлення договору з Фондом держмайна буде вирішено, тож підготовку до ремонтних робіт потрібно вести паралельно. Тож Осіпенко розкритикувала позицію місцевих посадовців, які, на її думку, більше пояснювали, чому ремонт неможливий, ніж пропонували конкретні кроки.
Та під час розмови стало відомо, що коштів саме на поточний ремонт цього об’єкта станом на момент зустрічі не було передбачено. На запитання, скільки грошей є на проведення ремонтних робіт, місцева влада відповіла, що наразі таких коштів немає.
Та все ж за результатами зустрічі фактично було окреслено план дій, який має дозволити дітям 1 вересня розпочати навчання у власній школі. Йдеться про тимчасове використання наявного приміщення як найпростішого укриття після проведення поточного ремонту, а паралельно – про запуск робіт із будівництва нового укриття.
Тож вже 30 липня на сесії депутати Великодимерки мають виділити кошти на поточний ремонт, після цього закупити матеріали та розпочати відповідні роботи.
“Далі завдання місцевої влади – привести це укриття до 1 вересня в такий вигляд, щоб там дітям було нормально, комфортно розміщуватися. Приміщення візьмуть в оренду і проведуть поточний ремонт, і діти цей рік будуть вчитися, поки ми будемо будувати укриття. Так, як, власне, вчилися і до цього… Бо ми ж розуміємо, що укриття ми побудуємо на наступний рік. На це 1 вересня – це нереальна історія… ”, – наголосила під час зустрічі Жанна Осіпенко.
Наразі відомо, що, у разі наявності обласного фінансування, нове укриття можуть ввести в експлуатацію навесні наступного року.
Читайте: У Великій Димерці не сильно зраділи ремонту амбулаторії (реакція соцмереж)
Фото: колажі КВ, фото КВЮ основне зображення – згенероване ШІ
КиївВлада
Інна Міхно, Євген Краснокутський, Дмитро Коваленко-Кужольний
