Столична влада нещодавно відзвітувалася про виконання у першій половині поточного року бюджету міста-2026 та Програми економічного та соціального розвитку (ПЕСР). Хоча наповнення бюджету в цей період трохи не дотягнуло до планового показника, і дохідна і видаткова частини міської скарбниці, порівняно з аналогічним періодом минулого року, зросли – склали 64,8 млрд і 51,6 млрд гривень відповідно. Традиційно найбільше коштів з бюджету було витрачено на освіту (20,5 млрд гривень), на другому місці – витрати на транспортно-дорожню сферу (8,8 млрд гривень, з яких 4,9 млрд – це відшкодування збитків “Київпастрансу” та метрополітену), на третьому – соціальний захист населення (6,1 млрд гривень). На функціонування Київради, КМДА та столичних РДА в цей же період було витрачено 2,4 млрд гривень (це на 232,7 млн гривень більше, ніж у першому півріччі 2025-го), з яких 1,9 млрд склали зарплати й інші виплати посадовцям. По капітальним витратам можна відзначити будівництво метро на Виноградар, реконструкцію вул. Стеценка, будівництво під’їзної дороги до аеропорту “Жуляни”, реконструкцію дамб БСА. Що стосується виконання стратегічних і оперативних цілей ПЕСР, то тут знов важко щось зрозуміти.
Про це КВ стало відомо зі звітів про виконання бюджету Києва на 2026 рік та ПЕСР на 2024-2026 роки протягом першого півріччя поточного року.
Відповідні документи були підготовлені Департаментом фінансів та Департаментом економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації (КМДА). У звітах розписано, яким чином чиновники столичної мерії освоювали фінансові ресурси міської скарбниці у січні-червні 2026 року, які напрямки життєдіяльності Києва були для місцевої влади пріоритетними тощо.
Що з бюджетом
Як зазначено у звіті про виконання бюджету Києва, протягом перших шести місяців 2026 року до столичної скарбниці надійшло 64,8 млрд гривень податків, зборів та інших платежів. Це – на 8,4% менше, ніж планувала отримати на цей період міська влада, і на 13% більше (на 8,4 млрд), ніж надійшло до бюджету протягом аналогічного періоду 2025 року.
Базовим джерелом наповнення міської скарбниці, як і в минулі роки, залишається податок на доходи фізичних осіб – 25,9 млрд гривень, що на 4,2% менше, ніж планувалось у цьому періоді. Ще 13,3 млрд гривень надійшло до бюджету міста у вигляді місцевих податків та зборів – йдеться про єдиний податок (8,6 млрд), податок на нерухоме майно (1,2 млрд), орендну плату за землю та земельний податок (по останнім двом напрямам – 3,3 млрд) тощо. Серед іншого, 12,7 млрд гривень столичний бюджет отримав від сплати підприємствами податку на прибуток, 2,9 млрд гривень – від сплати акцизного податку тощо.
Видаткова частина бюджету в першому півріччі 2026-го склала 51,6 млрд гривень, що на 12,1 млрд гривень більше, ніж було витрачено протягом аналогічного періоду минулого року. Усього в поточному році керівництво Києва планує освоїти 137,5 млрд гривень. Тому протягом січня-червня рівень виконання планових показників склав близько 37,6%, що на 1,7% більше, ніж було в 2025-ому у відсотковому відношенні.
Порівняння видатків у перших півріччях 2025 та 2026 років (витяг зі звіту)
Найбільше видатків у звітному періоді було спрямовано на функціонування і розвиток закладів освіти – 20,5 млрд гривень або 39,7% від загального обсягу витрат міської скарбниці. Це – на 4,7 млрд гривень більше, ніж було витрачено за даним напрямком у першому півріччі 2025-го. Левову частину вказаного фінансування – трохи більше 11,1 млрд гривень – столична влада витратила на “забезпечення охоплення загальною середньою освітою 267,5 тис. дітей”, ще 4 4 млрд було направлено на “здобуття дошкільної освіти 63,9 тис. дітей”. Серед іншого, 1,4 млрд гривень було освоєно на організації гурткової роботи і на різну “позашкільну творчість”, 655,5 млн – на “підготовку 10,5 тис. кваліфікованих робочих кадрів в закладах професійної освіти” тощо.
Друге місце посідають витрати на транспорт і дорожнє господарство – 8,8 млрд гривень (17,1% від усіх видатків). Більшу частину цих видатків – 4,9 млрд гривень – було направлено на «відшкодування різниці в тарифах (регулювання цін) для КП «Київпастранс» та КП «Київський метрополітен». Це – ті кошти, які вказані столичні КП начебто недоотримують через “занадто низьку” вартість проїзду в автобусах, тролейбусах, трамваях і метро. Крім того, 1,4 млрд гривень у першому півріччі поточного року було спрямовано на заходи щодо “утримання об’єктів інфраструктури дорожнього господарства міста (з мережею зовнішнього освітлення та засобами організації дорожнього руху)”, 316,6 млн – на будівництво метро на Виноградар тощо.
“Бронзу” в структурі витрат міського бюджету у першому півріччі 2026-го, як і минулі роки, “взяли” видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення – 6,1 млрд гривень (11,81% від загального обсягу видатків). Зокрема, 1 млрд гривень було витрачено на виплату киянам різних видів матеріальної допомоги (у т.ч. особам, чиє житло постраждало в результаті обстрілів), 689,6 млн – на виплату одноразової матеріальної допомоги мобілізованим киянам, 355 млн – на виплату компенсацій військовим на придбання житла, 276 млн – на компенсацію харчування дітей пільгових категорій у дитсадках і школах тощо.
Примітно, що 2,4 млрд гривень протягом січня-червня 2026-го було витрачено на напрямок “державне управління”, в рамках якого столична влада фінансує сама себе. Це на 232,7 млн гривень більше, ніж було в аналогічного періоді 2025 року. Зокрема, 303 млн гривень було направлено на функціонування Київради та її секретаріату, 1,1 млрд – на КМДА та її структурних підрозділів, а ще близько 984 млн гривень було витрачено на роботу 10-ти столичних районних адміністрацій (РДА). Серед загальних витрат за цим напрямом найбільше коштів було направлено на заробітній плати чиновникам – 1,9 млрд гривень, що на 303,5 млн гривень більше, ніж було у першому півріччі 2025-го.
Також у першій половині 2026 року міська влада витратила 2,7 млрд гривень на житлово-комунальне господарство (ЖКГ, 5,34% від загального обсягу видаткової частини бюджету), 2,5 млрд – на різні програми і заходи, пов’язані з інвестиційною діяльністю (4,95%), 2,4 млрд – на галузь охорони здоров’я (4,69%), 731,6 млн – на фізичну культуру і спорт (1,42%), 295 млн – на зв’язок, телекомунікації та інформатику (0,57%), 186 млн – на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій (0,36%) тощо.
Як виконувалася ПЕСР
Як зазначено у звіті про виконання Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2024-2026 роки, протягом січня-червня поточного року столична влада профінансувала різні інфраструктурні проєкти на загальну суму 4,1 млрд гривень, з яких 2,7 млрд було освоєно. Таким чином, передбачені на реалізацію програми кошти були освоєні на 13% – усього в бюджеті на поточний рік було закладено 20,9 млрд гривень. Зокрема, 1,6 млрд гривень було освоєно на капітальних ремонтах, ще 1,1 млрд – на капітальних вкладеннях (різне будівництво, реконструкції тощо).
Майже половину фінансових ресурсів було освоєно у сфері транспорту – 1,3 млрд гривень. Зокрема, 764,4 млн гривень було витрачено на капітальні ремонти різних об’єктів дорожньо-транспортної інфраструктури, 304,2 млн – на вищезгадане будівництво метро на Виноградар, 96,5 млн – на реконструкцію вул. Стеценка, 63,2 млн – на будівництво під’їзної дороги від просп. Валерія Лобановського до аеропорту “Жуляни”.
Друге місце посіли видатки на освіту й науку – 597,2 млн гривень, з яких 350,5 млн було освоєно на капітальних ремонтах, а 246,7 млн на капітальних вкладеннях. В рамках цього напряму, серед іншого, столична влада займалася будівництвом укриттів у школах.
На третьому місці в першому півріччі 2026-го були видатки на муніципальну інфраструктуру і послуги – 253,3 млн. Зокрема, 97,5 млн гривень було витрачено на реконструкцію дамб мулових полів Бортницької станції аерації, 37,4 млн – на реконструкцію ліфтів у житлових будинках, 33,3 млн – на будівництво споруд інженерного захисту у ТЕЦ-5, 16,3 млн – на реконструкцію систем водовідведення та водопостачання шляхом впровадження альтернативних або резервних джерел живлення тощо.
Серед іншого, 188,2 млн гривень столична влада витратила на різні роботи у галузі охорони здоров’я, 159 млн – у сфері житла, 73,8 млн – на напряму громадської безпеки, 52,1 млн – на роботи в соціальній сфері, 46,3 млн – на роботи у сфері охорони довкілля тощо.
Особливості столичного звітування
Зазначимо, у звіті про виконання ПЕСР колись детально розписувалася інформація щодо стану виконання стратегічних і оперативних цілей Програми та різних завдань – тобто, певних комплексів дій, направлених на розвиток столиці. Принаймні так робилось ще років п’ять тому. При цьому, Департамент економіки та інвестицій КМДА у останні роки не тільки не вказує інформацію стосовно відсотку реалізації таких цілей, а з 2024 року навіть не зазначає, чи було виконана та чи інша оперативна ціль – відповідний “стовпчик” у звіті просто відсутній. Разом з тим, у звіті є “стовпчик”, у якому розписується, чому та чи інша ціль не була виконана.
Вочевидь, працівники КМДА вирішили ще більше спростити собі життя, не завантажуючи себе такими безглуздими процесами як звітність перед платниками податків. Відповідно, звіт фактично перетворився лише у документ “з циферками і буковками”, у якому немає аналізу того, як витрати бюджетних коштів впливають на функціонування різних сфер життєдіяльності Києва та розвиток столиці.
Із цікавих даних можна відзначити наступні. Так, у першому півріччі 2026-го столична влада не здійснювала моніторинг будівель, зелених зон та інших об’єктів щодо оцінки ступеню їхньої безбар’єрності. У звіті уточнюється, що КМДА лише готувалася до проведення відповідних заходів – наприклад, Департамент соціальної та ветеранської політики розіслав усім РДА нову методику оцінки їхньої діяльності в частині забезпечення безбар’єрності. Крім того, столична влада не займалася будівництвом свердловин малої потужності та придбанням рухомого складу для метрополітену – у зв’язку з тим, що бюджетні кошти спрямовували у т.ч. на підвищення обороноздатності міста.
Також керівництво Києва не займалося розвитком маршрутної мережі громадського електротранспорту і розробкою й організацією роботи нових магістральних маршрутів наземного громадського транспорту, які дозволять пасажирам зменшити кількість пересадок при користуванні громадським транспортом. Причинами цього стало призупиненням роботи електротранспорту у зв’язку пошкодженнями енергетичних об’єктів внаслідок обстрілів, необхідність дублювання наземного електротранспорту автобусним сполученням, дефіцит кадрів у зв’язку з мобілізаційними процесами тощо.
Є у звіті й напрями, які за логікою взагалі не потрібно було до нього вносити. Серед таких можна згадати “Формування дохідної частини загального фонду бюджету Києва без урахування трансфертів з державного бюджету” – по факту столична влада повинна займатися цим “за замовчуванням”, адже від цього залежать у т.ч. зарплати чиновників, стан дорожнього покриття на вулицях, де вони живуть, функціонування ліфтів у будинках, в яких вони проживають, тощо. Адже на більшість таких видатків кошти беруться саме з міського бюджету, а не державного. Тому факт того, що це виділено в окремий напрям виглядає, м’яко кажучи, дуже дивним – виходить, чиновники просто похвалили себе за те, що кияни сплачують податки.
Також по більшості заходів взагалі не зрозумілі критерії оцінки ступеню виконання – йдеться про кількісні чи якісні показники. Зокрема, напрям “Забезпечення охорони, збереження, відновлення та збалансованого використання природоохоронних територій” вважається виконаним, тому що у березні 2026 року Київрада за поданням Департаменту охорони довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА оголосила «Дуб Миколи Пимоненка» пам’яткою природи місцевого значення. Але чому цього вистачить, щоб вважати захід виконаним, не уточнюється.
Як повідомляла КВ, бюджет Києва на поточний 2026 рік було затверджено рішенням міськради №313/10780 від 18 грудня 2025 року. Того ж дня столична влада внесла зміни до Програми соціального та економічного розвитку (ПЕСР, була затверджена рішенням Київради №7530/7571 від 14 грудня 2023 року, в рамках цієї програми міська влада визначає, на які капітальні ремонти, реконструкції та будівництво мають витрачатися кошти міського бюджету) встановивши обсяги її фінансування на поточний рік.
Віталій Кличко тоді назвав цей документ збалансованим, і таким, що забезпечує фінансами найважливіші сфери і проєкти Києва. У свою чергу, голова фракції “Слуга народу” Андрій Вітренко розкритикував роботу КМДА, яка готувала проєкти бюджету і змін до ПЕСР, і заявив про неправильно розставлені приоритети. Серед іншого, депутат зазначив, що до опрацювання проєктів головних фінансових документів столиці народними обранцями, на підтримку армії передбачалося лише 124 млн гривень. Але в результаті в бюджеті все ж було збільшено цю суму – до 2 млрд гривень.
Перші зміни до цьогорічного бюджету і ПЕСР столична влада внесла 10 лютого 2026 року. Тоді Київрада, зокрема, зменшила дохідну частину міської скарбниці, перерозподілила субвенції з державного бюджету і визначила напрями використання частини минулорічних вільних залишків. Зокрема, додаткові 2 млрд гривень було направлено на реалізацію програми “Захисник Києва”, 499,5 млн – на будівництво захисних споруд цивiльного захисту тощо. Серед іншого, 300 млн гривень з резервного фонду було виділено на закупівлю палива для генераторів за програмою цивільного захисту.
Під час обговорення цього питання в сесійній залі міськради відбувся невеликий конфлікт. Так, окремі депутати заявили про своє невдоволення стосовно того, що бюджет Києва не відповідає реаліям сьогодення – через недостатні витрати на армію і критичну інфраструктуру. На цьому, серед інших, наполягав депутат Дмитро Білоцерковець (фракція “УДАР”) – він закликав КМДА “актуалізувати” головний фінансовий документ столиці та пригрозив, що якщо цього не буде зроблено, то розробкою проєкту рішення щодо коригування бюджету буде займатися особисто він.
Змінами, ухваленими 14 травня, депутатський корпус змінив показники видаткової та дохідної частини міської скарбниці, розподілив субвенції з державного бюджету, визначив напрями використання частини минулорічних вільних залишків, а також збільшив обсяги фінансування на різні заходи. Зокрема, 7,4 млрд гривень було направлено на поповнення статутного капіталу КП “Київтеплоенерго” (частину цих коштів міська влада бере в кредит у ЄБРР), 996 млн – на реалізацію різних заходів програми “Захисник Києва”, 600 млн – на виплату матеріальної допомоги мобілізованим киянам, 299,5 млн гривень – на капремонти електромереж і електрощитових у житлових будинках, 190,2 млн – на реконструкцію об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства тощо.
Треті за ліком коригування були здійснені міською владою у липні. Тоді депутатський корпус Київради погодив збільшення дохідної частини бюджету до 112,9 млрд гривень, а видаткової – до 137,7 млрд. Додаткові кошти в сумі понад 1,2 млрд гривень надійшли до міської скарбниці в якості різних субвенцій з державного бюджету; зокрема, 713,1 млн гривень на забезпечення харчування учнів загальноосвітніх шкіл. Крім того, столична влада виділила 1,25 млрд гривень на поповнення статутного капіталу КП “Київтеплоенерго” – ці кошти, які мало освоювати Агентство відновлення, планується витратити на підготовку вказаного підприємства до наступного опалювального сезону.
Вказаний факт став причиною суперечок у сесійній залі. Так, деякі депутати вказували на те, що, окрім фінансування робіт в енергетичній інфраструктурі, у столиці вистачає й інших напрямів використання коштів (у т.ч. збройні сили та відновлення зруйнованих будівель). Крім того, народні обранці були обурені тим, що міська влада досі не створила у “Київтеплоенерго” та інших столичних КП наглядові ради, які б мали спростити контроль за використанням фінансових ресурсів бюджету міста. Однак усі ці зауваження фактично ні на що не вплинули.
Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Репік. Наразі він є підозрюваним у справі щодо нанесення збитків бюджету міста на суму понад 581 млн гривень – правоохоронці попередньо встановили, що цей посадовець упродовж кількох років ініціював випуск облігацій місцевої позики попри наявність достатніх коштів у міській скарбниці, через що столиці доводилося сплачувати відсотки. Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Діяльність першого структурного підрозділу наразі контролює в.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв, другого – особисто Віталій Кличко.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
КиївВлада
