Касаційний суд поставив крапку у справі, в рамках якої столична прокуратура вимагала від ТОВ “Юпітер Фінанс”, що є власником столітньої “Дачі з мезоніном” на Берестейському проспекті, укласти охоронний договір з Департаментом охорони культурної спадщини КМДА. Так, служителі Феміди офіційно визнали, що цього робити не потрібно, адже по факту вказана будівля не є пам’яткою. Доказом цього стало те, що невдовзі після того, як охоронний статус цій будівлі надала столична влада, Мінкульт відмовився вносити її до Реєстру нерухомих пам’яток України – у зв’язку з тим, що вона неодноразово “перебудовувалася”, що автор її проєкту невідомий і в ній не проживали якісь визначні особистості. Таким чином, боротьба столичної громадськості, яка звинувачувала вказану компанію в умисному руйнування історичної будівлі, не має результату. І найближчим часом, ймовірно, територія “Дачі з мезоніном” буде забудована – ще близько п’яти років тому там вже був помічений будівельний паркан.
Як стало відомо КВ, 10 серпня 2026 року Касаційний господарський суд поставив крапку у справі №640/8240/22, в рамках якої Київська міська прокуратура добивалася укладення охоронного договору на будівлю “Дача з мезоніном” на просп. Берестейському (колишня назва – просп. Свободи) у Святошинському районі столиці.
Так, правоохоронцям було відмовлено у відкритті касаційного провадження, в рамках якого прокуратура намагалися оскаржити програшні для себе рішення судів перших двох інстанцій. Відповідна ухвала касаційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
У прокуратурі безуспішно намагалися переконати колегію суддів у тому, що суди попередніх інстанцій належними чином не дослідили окремі докази. Крім того, у касаційному суді зазначили, що правоохоронці не навели конкретні обставини, які свідчать про особливе суспільне значення цієї справи, щоб її мав розглядати Верховний суд. У прокуратурі посилалися на загальну суспільну значущість охорони культурної спадщини, необхідність виконання державою відповідних конституційних та міжнародних зобов`язань, а також на значення спірного об`єкта для Києва. Але це, на думку колегії суддів, саме по собі не свідчить про наявність виняткового суспільного значення.
КВ вирішила дослідити історію скандалів навколо “Дачі з мезоніном” і проаналізувати, чому суди не підтримали вимоги правоохоронців.
Передісторія
Управління охорони культурної спадщини Київської міськдержадміністрації (КМДА) ще 2 квітня 1998 року своїм наказом № 15 взяло ра облік «Києво-Святошинське бюро технічної інвентаризації» («Дача з мезоніном» або «Садиба Сергієнка») на просп. Перемоги, 130/1 як об`єкт культурної спадщини. У відкритих джерелах немає інформації, хто на той час був власником цієї будівлі. Але вже через півтора десятиліття, у грудні 2012-го, вказана споруда перейшла у власність ТОВ “Юпітер Фінанс”, яке володіє нею і станом на сьогодні.
12 грудня 2019 року Київрада рішенням №383/7956 погодила передачу земельної ділянки на просп. Перемоги, 130/1 площею 0,43 га в оренду ТОВ “Юпітер Фінанс” на 10 років для експлуатації та обслуговування нежилого будинку. Підставою для цього землевідводу було названо набутття вказаною компанією права власності на зазначену будівлю. У затвердженому міськрадою проєкті рішення також уточнювалося, що ця земля не входить до зеленої зони, а за функціональним призначенням, згідно з Генеральним планом Києва, відноситься до території громадських будівель і споруд.
27 грудня 2019 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА своїм наказом №109 перезатвердив наказ про взяття “Дачі з мезоніном” на облік як об’єкта культурної спадщини, який є зразком первісної дачної забудови Києва початку XX сторіччя. Відповідно, на ТОВ “Юпітер Фінанс” було покладено зобов’язання укласти охоронний договір з вищезгаданим структурним підрозділом столичної мерії. Втім, вже наступного дня, 28 грудня, Міністерство культури України своїм наказом №975 визнано “Дачу з мезоніном” таким об’єктом, що не підлягає занесенню до Реєстру нерухомих пам’яток України – у зв`язку з невідповідністю критеріям, що визначені Законом України «Про охорону культурної спадщини» та через невідповідність ознакам, визначеним Порядком визначення категорій пам`яток.
Так, у документах, на підставі яких Мінкульт приймав таке рішення (зокрема, у рецензіях істориків та звіті про обстеження будівлі, який підготував Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій), уточнювалося що цей будинок знаходиться поза межами історичних ареалів, охоронних зон та зон регулювання забудови Києва, визначених діючими законодавчими актами та нормативними документами. Крім того, в цій документації повідомлялося, що хоча будівля в основному й зберегла автентичність, але не мала впливу на розвиток культури, архітектури та містобудування столиці. Йшлося про те, що архітектура будинку є типовою для дач історичної місцевості «Святошин» початку XX століття, що в будівлі не проживали та не здійснювали свою діяльність видатні люди Києва, що об`єкт не пов`язаний з визначними з історичними подіями міста, що він не є твором відомих архітекторів або інших митців, оскільки автор його проєкту невідомий і що будинок не відноситься до культурної спадщини національної меншини чи регіональної етнічної групи.
Також в документах уточнювалося, що технічний стан фундаментів оцінений як непридатний для нормальної експлуатації і що інші конструкції споруди мають пошкодження. Крім того, фахівці встаровили, що частина будівлі із сторони дворового фасаду була зруйнована і відновлена у повоєнний час – тобто, до конструктвиних рішень будівлі вносились істотні зміни.
Протягом наступного року з гаком розпочалися скандали щодо через ймовірне руйнування “Дачі з мезоніном” та ймовірні плани щодо забудови території під нею. Тоді столична громадськість почала бити на сполох і вимагати від влади різних рівнів захистити цю будівлю. Так, у квітні 2021 року депутатка Київради VII скликання (на той час вже минулого скликання) та активістка Олена Терещенко закликала тодішнього міністра культури Олександра Ткаченка, голову КМДА Віталія Кличка та керівника Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександра Никоряка повернути садибі на просп. Перемоги, 130/1 статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини та перевірити правомірність відчуження пам’ятки з власності територіальної громади Києва.
Вона повідомила, що будівлю почали обносити парканом для подальшого будівництва, хоча, як уточнила Терещенко, у цій місцевості багатоповерхове будівництво категорично заборонено чинним Генеральним планом. Також вона нагадала, що хоч у квітні 1998 року особняк і було поставлено на облік пам’яток архітектури, але внесення його до Держреєстру нерухомих пам’яток України кілька років блокувалося міністерством культури. Також Терещенко висловила думку, що ТОВ “Юпітер Фінанс” свідомо доводило цю пам’ятку до руйнування, і уточнила, що цільовим призначенням ділянки не передбачено нове будівництво. Серед іншого, Олена Терещенко розповіла, що у лютого 2021 року вказану землю виставляли на продаж на OLX за 1,7 млн доларів США (вочевидь, йшлося про продаж компанії з правом оренди землі, бо орендовану у громади ділянку де-юре продати неможливо. – КВ).
Через півтора тижні, наприкінці квітня 2021-го, схоже звернення до КМДА направила тодішня голова комісії Київради з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха (фракція “УДАР”). Так, вона попросила директора Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександра Никоряка клопотати перед Міністерством культури та інформаційної політики щодо внесення вказаної будівлі до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. За словами депутатки, з 2012 року ТОВ “Юпітер Фінанс” не вживало жодних заходів щодо збереження будівлі та, очевидно, умисно доводило її до руйнування. Також Муха повідомила, що навколо будівлі було встановлено паркан, що може свідчити про заплановані будівельні роботи.
Про судовий спір
У травні 2022-го столична прокуратура звернулася до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) із вищезгаданим позовом щодо зобов’язання ТОВ “Юпітер Фінанс” укласти охоронний договір на “Дачу з мезоніном”. Обґрунтування правоохоронців було простим – згідно з вищезазначеним наказом Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, ця будівля мала охоронний статус, але вказана компанія не уклала договір, яким би зобов’язалася утримувати об’єкт нерухомості у належному стані. При цьому, у прокуратурі, із посиланням на інформацію від Департаменту охорони культспадщини, повідомили, що останнім було проведено візуальний огляд будівлі та направлено “Юпітер Фінансу” припис з щодо негайного зупинення робіт на об’єкті та надання чиновникам відповідної науково-проектної документації. При цьому, мовляв, компанія ухилилася від отримання припису і не надала департаменту вказану документацію.
У свою чергу, у ТОВ “Юпітер Фінанс” заперечували проти необхідності укладання охоронного договору. Головним аргументом компанії стало якраз те, що Мінкульт не став вносити “Дачу з мезоніном” до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Цього вистачило для того, щоб правоохоронці програли в суді першої інстанції – 5 травня 2025 року КОАС (прийшов на зміну ліквідованому ОАСК) відмовив прокуратурі в задоволенні позову.
Тоді суд дійшов висновку, що “позивач не довів, що об`єкт нерухомості на проспекті Перемоги, 130/1 відповідає ознакам об`єкта культурної спадщини національного чи місцевого значення в розумінні положень діючого законодавства, у зв`язку із чим відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача укласти з Департаментом охорони культурної спадщини КМДА охоронного договору”. Також у суді наголосили на безпідставності перебування цієї будівлі у Переліку об`єктів культурної спадщини Києва якраз через відмову Мінкультури в занесенні об`єкта культурної спадщини до Реєстру нерухомих пам’яток України. Ба більше – мовляв, згідно з вимогами законодавства, Департамент охорони культурної спадщини КМДА повинен був прийняти рішення про виключення даного об`єкта із Переліку у строк, що не перевищує 15 днів з дня отримання такої відмови.
Оскаржити такий судовий вердикт намагалися і прокуратура, і Департамент охорони культурної спадщини КМДА, однак успіхів не мали – 22 червня 2026 року Північний апеляційний господарський суд відмовив їм у задоволенні відповідних скарг. А надалі, як зазначалося вище, Верховний суд фактично вирішив, що вердикти судів перших двох інстанцій “були правильними”.
Зацікавлені особи
За даними аналітичної системи Youcontrol ТОВ “Юпітер Фінанс” було зареєстроване у вересні 2012 року – знезадовго до того, як ця компанія стала власником будівлі на просп. Перемоги, 130/1. Її керівником наразі зазначено Людмилу Владимирову, засновником та кінцевим бенефіціаром – Акшина Юсіфова, який “прописаний” в селі Софіївська Борщагівка Київської області. Останній є власником ТОВ “Мостобуд Інвест”, яке, за інформацією Youcontrol, має зв’язок із корпоративною групою родини Продивус, до якої входять понад три десятки компаній, що зайняті у сферах будівництва та нерухомості, готельного та туристичного бізнесу, транспорту, фінансових послуг і торгівлі. Ключовими особами цієї групи є нардеп VII скликання Верховної Ради від “Партії регіонів” та діючий очільник Федерації боксу України Володимир Продивус, а також його дружина Світлана Продивус.
Також цікавим є те, що Акшин Юсіфов був або досі є помічником народного депутата від “Слуги народу” Богдана Торохтія.
Зазначимо, що попередніми власниками ТОВ “Юпітер Фінанс”, у 2016-2021 роках, були двоє громадян Азербайджану – Іфтіхар Фараджов (був зареєстрований у місті Алмати, Казахстан) і Мурад Касумов (зареєстрований у Києві). Ці ж двоє осіб є кінцевими бенефіціарами скандально відомого ТОВ “Дружба народів СНД” – компанії, яка була замовником будівництва апартамент-готелю на вул. Курганівській, 7 у Печерському районі столиці.
Цією забудовою неодноразово цікавилися правоохоронці. Зокрема, Державне бюро розслідувань (ДБР) в рамках кримінального провадження, відкритого у 2019 році, попередньо встановило, що відповідні роботи здійснюються всупереч цільовому призначенню ділянки – на ній можна зводити лише приватний будинок. При цьому, у ДБР декоарували, що відповідальність за це мають понести чиновники, які нічого не зробили, щоб зупинити це будівництво. Крім того, відомо, що забудовникам довелося отримувати дозвіл на проведення робіт через суди, але надалі служителі Феміди визнали це будівництво самочинним. Разом з тим, ще одне кримінальне провадження по цій історії, яке розслідувалося з 2019 року, не принесло результатів – попри те, що правоохоронцям навіть на деякий час вдалося добитися накладення арешту на землю.
Як неодноразово повідомляла КВ, міська влада в останні десятиліття явно не справляється із охороною історичних будівель та споруд Києва. Чиновники КМДА і депутати Київради регулярно обіцяють працювати над їхнім збереженням та наголошують на тому, що такі об’єкти не повинні зноситися, а на їх місцях не повинні будуватися чергові висотки житлового і комерційного призначення. Проте, здебільшого такі заяви не мають практичного втілення.
Наприклад, у серпні 2021 року Київрада з подачі КМДА “ввела мораторій” на будівництво та реконструкцію в Києві, яка може торкнутися 119 історичних будівель Києва. Таке рішення було подано міської владою як революційне. Проте, експерти назвали цей мораторій звичайним популізмом та спробою приховати провальну політику столичної влади у сфері захисту цінної історичної забудови та присвоєння історичним об’єктам статусу нововиявлених пам’яток культурної спадщини. Адже замість практичних механізмів збереження історичних будівель міська влада лише рекомендувала їхнім власникам утриматися від проведення будівельних робіт, а чиновникам – враховувати відповідні положення.
Читайте: “Мораторий” столичной власти на снос исторических зданий на деле оказался всего лишь “рекомендациями”, – СМИ
Державні органи влади очевидно також не надто зацікавлені в тому, щоб столиця більше не втрачала пам’яток та об’єктів культурної спадщини. Для прикладу, у травні 2021 рок мер Києва Віталій Кличко звинуватив Міністерство культури та інформаційної політики у сприянні знищенню пам’яток та об’єктів культурної спадщини столиці. Таку заяву він зробив у зв’язку з тим, що за попередні три роки КМДА запропонувала міністерству внести до Державного реєстру нерухомих пам’яток 1509 об’єктів, але по факту чиновники вказаного органу ухвалили рішення лише щодо 23 таких об’єктів.
Читайте: Кличко обвинил Минкульт в потере Киевом объектов культурного наследия
В столиці нерідко виникають ситуації щодо знищення як тих об’єктів, які вже визнані пам’ятками і мають охоронний статус, так і з тих, які міська влада досі не спромоглася включити до відповідних переліків. І саме у тих випадках, коли руйнуються будівлі “без статусу”, активісти досить часто звинувачують керівництво міста в підіграванні інтересам забудовників, адже останнім за таких обставин не треба погоджувати містобудівні зміни з органами охорони культспадщини.
У середині 2025 року в столиці виник скандал навколо руйнування будинку Мощинського (1879-1880 років побудови) на Андріївському узвозі, 18, у якому “за документами” проводилася реставрація. За словами активістів, проведення цих робіт у вказаній памʼятці архітектури вже призвело до втрати елементів інтер’єру цієї будівлі, і до того ж, як зазначають пам`яткоохоронці, у КМДА незаконно погодили зміну стін. Незважаючи на припис щодо припинення робіт, забудовники, схоже, продовжують реалізацію своїх планів.
Ще у 2012 році столична прокуратура безуспішно намагалася повернути історичну будівлю до комунальної власності – в суду правоохоронці зазначали, що міська влада фактично “вигнала” художників, які там “базувалися”, після чого під приводом реконструкції передала будинок у “приватні руки”. Компанії, яких називають дотичними до будівлі та проведення робіт, входять до орбіти відомого підприємця Михайла Бродського.
Крім того, ТОВ “Корпоративні рішення ЛТД” продовжує спроби скасувати в судовому порядку охоронний статус старовинної будівлі на вул. Набережно-Хрещатицькій – колишніх лазень купця Михайла Бубнова (орієнтовно 1822 року побудови). У компанії зазначають, що КМДА у 2023 році порушила процедуру внесення споруди до Переліку об’єктів культурної спадщини міста, що будівля не має історичної цінності, а через дії чиновників власник не може використовувати її так, як хоче – реконструювати чи то під діловий центр, чи під апарт-готель. У ТОВці програли в перших двох раундах цієї справи, але нещодавно касаційний суд повернув цю справу на розгляд суду першої інстанції. Причиною цього стало те, що, на переконання колегії суддів, раніше їхні колеги не встановили всіх обставин справи. Зазначимо, вказана компанія входить до орбіти відомих бізнесменів та експосадовців Володимира Дробота та Ігоря Плачкова.
Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова (на колажі). На цій посаді вона змінила Ірину Черненко, яка виконувала обов’язки директора департаменту з 10 червня 2023 року. Раніше, з 7 вересня 2018 року по 9 червня 2023 року, цей департамент очолював вищезгаданий Олександр Никоряк, який наразі є головою ГО “Всеукраїнська асоціація охорони культурної спадщини”. Діяльність вказаного структурного підрозділу столичної мерії контролює заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.
Довідка. «Дача з мезоніном», також відома як садиба Сергієнка та Києво-Святошинське бюро технічної інвентаризації, була зведена у період 1897–1919 років. Є інформація, що її було побудовано за “типовим проєктом” – у схожому стилі, який нагадує вілли на європейських курортах. У 1922 році будівлю було націоналізовано радянською владою, яка тривалий час використовувала її для роботи різних адміністративних установ. А на початку нинішнього століття там базувалочя Києво-Святошинське БТІ, від якого будівля й отримала одну зі своїх назв.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
КиївВлада
