Столична міськрада погодила отримання найближчим часом відразу трьох кредитів на загальну суму понад 12,8 млрд гривень. В “Ощадбанку” планується взяти позику в розмірі 2,5 млрд гривень на поповнення статутного капіталу КП “Київтеплоенерго”, ще 50 млн євро на ці ж потреби міська влада хоче отримати від ЄБРР, і від цього ж банку мають надійти 150 млн євро на закупівлю вагонів метро. На Хрещатику, 36 бідкаються: у міському бюджеті не вистачає ресурсів на “закриття” усіх цих потреб, а готувати Київ до наступного опалювального періоду і закуповувати новий рухомий склад для столичної підземки потрібно. Втім, депутати Київради мають низку претензій до такого способу вирішення проблем. Так, мовляв, у міській скарбниці є фінансові ресурси, просто їх потрібно направляти на більш актуальні потреби, а не на ті, які можуть почекати. Також народні обранці кажуть, що не можна залучати кредитні кошти без функціонуючих у вказаних комунальних підприємствах наглядових рад, адже їх освоєння не буде кому контролювати. Крім того, депутати мають побоювання, що кредит для метрополітену може призвести до зростання вартості проїзду в громадському транспорті, і до того ж є питання доцільності таких закупівель в умовах, коли не завжди є електроенергія.
Як стало відомо КВ, під час учорашнього засідання Київради депутатський корпус у порядку невідкладності ухвалив відразу три рішення щодо залучення кредитів на загальну суму понад 12,8 млрд гривень (за нинішнім курсом валют) до міської скарбниці.
Йдеться про наступні проєкти рішень:
- “Про здійснення запозичення до бюджету Києва шляхом залучення кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у 2026 році” (№08/231-920/ПР від 2 грудня 2025 року);
- “Про здійснення місцевого запозичення у ЄБРР до бюджету Києва у 2026 році” (№08/231-443/ПР від 5 червня 2026-го);
- “Про здійснення у 2026 році місцевого запозичення до бюджету Києва шляхом залучення кредиту АТ “Державний ощадний банк України” (№08/231-460/ПР від 10 червня 2026-го).
Суб’єктом подання першого документу виступив міський голова Києва Віталій Кличко, другого і третього – мер і Департамент фінансів Київської міськдержадміністрації (КМДА).
На що беруться кредити
У рамках першого запозичення Київрада планує отримати від ЄБРР кредит у розмірі 150 млн євро на реалізацію інвестиційного проєкту “Модернізація метро у Києві”. На ці кошти, які мають надійти траншами у розмірі 100 млн та 50 млн євро, столична влада має намір закупити нові вагони для підземки та запчастини до них. Строк кредиту має скласти 13 років, а виплачувати його громада міста має 20 рівними платежами. При цьому, у Києва є право на дострокове погашення цього запозичення, але за умови, якщо до повного погашення буде не менше 20 млн євро.
Відсотки за користування цим кредитом будуть “складними” – вони встановлюватимуться “у розмірі шестимісячної Європейської міжбанківської ставки пропозиції (EURIBOR 6M), збільшеної на розмір маржі 3,25% річних, і при цьому нараховуватимуться на непогашену основну суму кредиту за фактичну кількість днів, що минули, з розрахунку, що рік становить 360 днів”. Серед іншого, громада столиці повинна буде сплатити комісію за цей кредит у розмірі 1,1 млн євро. В якості “бонусу” за “оформлення” цього займу Києву буде надано грант від ЄБРР у розмірі 5 млн євро, які міська влада теж зможе витратити на реалізацію проєкту з модернізації метро.
“Більшість інвентарного парку метрополітену Києва складають пасажирські вагони, які мають високий рівень зношеності через тривалий строк експлуатації. Окрім того, вони містять обладнання і комплектуючі країни-агресора, що унеможливлює придбання запасних частин”, – обґрунтовується у пояснювальній записці необхідність залучення цих кредитних коштів.
Примітно, що цим же рішенням міськрада скасувала низку своїх рішень від 2021 року, якими погоджувалася на отримання кредиту від того ж ЄБРР в розмірі 50 млн євро на закупівлю 50 вагонів метро. У сесійній залі директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Репік (на колажі праворуч) зазначив, що реалізувати цей проєкт не вдалося – де-юре відповідні торги не відбулися, адже не було пропозицій від постачальників, які були б готові поставити визначену кількість вагонів за вказану суму.
В рамках другої “кредитної лінії” планується отримати в ЄБРР грошові кошти в розмірі 50 млн євро на поповнення статутного капіталу КП “Київтеплоенерго”. Воно, нагадаємо, було погоджено міськрадою у березні 2026 року – відповідним рішенням, до слова, було передбачено, що загальний обсяг додаткових коштів, які мають бути внесені до “статутки”, становить 2,7 млрд.
В ухваленому депутатами проєкті рішення уточнюється, що залучені кошти “Київтеплоенерго” має спрямувати на підтримку фінансової стійкості та готовності до швидкого реагування на загрози або збої в роботі енергопостачання в період проходження опалювального сезону 2026/2027 років. Строк цього кредиту має скласти 5 років (у т.ч. пільговий період, але в проєкті рішення не уточнюється, які умови виплат у цьому періоді. – КВ), а залучені кошти громада має виплачувати шістьма рівними частинами. Відсотки за користування цією позикою теж будуть “складними” – маржа 2,5% річних та шестимісячна Європейська міжбанківська ставка пропозиції (EURIBOR 6M). Розмір комісії за цей кредит – 250 тис. євро.
“Масовані ракетно-дронові атаки російської федерації на енергетичну інфраструктуру України та Києва, зокрема у 2026 році, мали наслідком значні пошкодження об’єктів електро- та теплоенергетики. Наразі за рахунок власних обігових та бюджетних коштів міста КП “Київтеплоенерго” здійснює відновлення пошкоджених об’єктів та превентивні заходи щодо енергетичної стійкості міста. На даний час підприємством втрачені засоби виробництва, його власних обігових коштів недостатньо для реалізації усіх запланованих заходів та виконання зобов’язань по поточних розрахунках. Враховуючи вищезазначене існує необхідність у залученні додаткового кредитного фінансування”, – повідомляється у пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення.
Що стосується кредиту від “Ощадбанку”, то його міська влада планує взяти також на потреби КП “Київтеплоенерго”. Відповідні кредитні кошти в розмірі 2,5 млрд гривень теж мають бути направлені на поповнення статутного капіталу цього підприємства – в рамках рішення, прийнятого у травні 2026 року. Ним, нагадаємо, передбачено збільшення “статутки” на загальну суму 10,4 млрд гривень.
Залучені у “Державного ощадного банку” кошти планується витратити фактично на ті ж цілі, що і кредит від ЄБРР. Відсоткова ставка є змінюваною та визначається за формулою: індекс UIRD (3m) UAH + маржа (різниця між відсотковою ставкою 16,7% річних та розміром індексу UIRD (3m) UAH, яка складається на день, що передує дню укладення кредитного договору). При цьому, уточнюється, що максимальний розмір змінюваної відсоткової ставки, який може бути застосований за цим кредитним договором, становить 22% річних. Разом з тим, Володимир Репік уточнив, що насправді, мовляв, відсоткова ставка має скласти 16,7%, а 22% – це своєрідний “максимум”, який може застосовуватися в рамках цього кредиту.
Примітно, що усіма “потенційними” кредитними договорами будуть передбачено різні штрафи, пеня і неустойки в разі порушення умов цих угод, прострочення виплат тощо. Разом з тим, майнове або інше забезпечення за договорами встановлюватися не буде – тобто, міська влада “не закладатиме” банкам ніякі об’єкти чи інфраструктуру.
Претензії депутатів
Директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Репік під час своєї доповіді перед депутатським корпусом розповів, що насправді умови від ЄБРР є більш вигідними, ніж ті, які пропонують українські банки – мовляв, у останніх річна ставка у валюті” складає 5-6% річних, що є більшим показником, ніж у європейського банку. Таким чином чиновник відреагував на претензії окремих депутатів з приводу того, що громаді доведеться “переплачувати” значні кошти. Також Репік підкреслив, що столиця є одним із найнадійніших позичальників серед місцевих громад України – цьогоріч місто має розрахуватися майже по всім кредитам, окрім однієї позики від ЄБРР, в рамках якої було отримано 50 млн євро для все того ж “Київтеплоенерго”. Ці кошти, за інформацією “головбуха” столичної мерії, планується сплатити у наступні періоди.
При цьому, Володимир Репік зазначив, що наразі дохідна частина бюджету не дозволяє покрити усі витрати, на які планується взяти кредити – тобто, мовляв, без позик столиця обійтися не може. Тим паче, що, за словамп чиновника, міській владі потрібно реалізовувати затверджений у березні 2026-го План стійкості Києва, яким передбачено виконання десятків заходів щодо модернізації та захисту критичної інфраструктури (об’єктів і систем електро-, тепло- і водопостачання) на десятки мільярдів гривень.
Низка депутатів висловила претензії з приводу вказаних проєктів рішень. Так, Володимир Ємець (фракція “Європейська солідарність”) висловив думку, що для того, щоб столичні КП могли розпоряджатися такими сумами кредитних коштів, у них мають працювати наглядові ради, які б контролювали такі процеси. Народний обранець нагадав, що півтора роки тому міськрада розпочала процес створення такого органу в КП “Київтеплоенерго”, однак результату немає. Цю ж думку продовжили і депутати від “Голосу”, які прямо звинуватили КМДА у тому, що вона, цитуємо, “динамить” створення наглядових рад. Крім того, народні обранці від вказаної політичної сили підкреслили, що кредити є навантаженням на бюджет, тому, можливо, міській владі варто було б перерозподілити кошти міської скарбниці так, щоб не довелося брати позики “на стороні”. Зокрема, йшлося про те, що без деяких ремонтів доріг столиця цілком могла би обійтися, адже, цитуємо, “тепло у квартирі важливіше, ніж новий асфальт”.
Зазначимо, що в.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв повідомив, що столична влада працює над створенням наглядової ради у “Київтеплоенерго”, але уточнив, що паралельно пропонується створити таку собі “депутатську комісію”, яка буде контролювати процес використання міськими КП кредитних коштів.
Вистачало й інших зауважень від депутатів. Зокрема, голова фракції “Слуга народу” Андрій Вітренко припустив, що після отримання кредиту тарифи проїзд у громадському транспорті можуть ще більше зрости – навіть більше, ніж до тих сум, про які зараз говорять на Хрещатику, 36. Адже, мовляв, потрібно буде десь брати фінансові ресурси, щоб розрахуватися по кредиту для “Київського метрополітену”. При цьому, депутат висловив припущення, що закупівля електротранспорту в умовах, коли не факт, що буде електроенергія, є недоцільною.
Втім, у результаті усі ці претензії майже не вплинули на результати голосувань – окрім першого проєкту рішення, по якому міськраді довелося голосувати двічі, інші проєкти були ухвалені з першого разу.
Що відбувається з кредитами
Як раніше неодноразово повідомляла КВ, у київської громади вже раніше були проблеми з виплатами коштів за різними позиками. Найскандальнішою по праву є історія з закупівлею вагонів метро у лізинг, яка по факту ще не закінчилася.
Так, ще у 2009 році КП «Київський метрополітен» уклало з ТОВ «Укррослізинг» (нині – ТОВ «Австро-Угорська лізингова компанія») договір фінансового лізингу на постачання 100 вагонів метро. За умовами угоди метрополітен отримав вагони у 2010-2013 роках, однак через різні обставини (у т.ч. фінансові труднощі) не виконав у повному обсязі графік лізингових платежів. У результаті це призвело до того, що до заборгованості були включені не лише невиплачені платежі, а й штрафні санкції, інфляційні втрати і так званий «коефіцієнт коригування» (до договору лізингу, схоже, незаконно, було включено норму про те, що його сума може коригуватися відповідно до коливань курсу валют. – КВ). Як наслідок – сума боргів столичної підземки зросла до близько 2 млрд гривень.
Усі ці обставини вивчаються в рамках судових спорів, який досі тривають, а також правоохоронцями в рамках кримінальних проваджень. Наразі ніхто з посадовців КМДА та “Київського метрополітену”, які можуть бути причетними до того, що громада міста потрапила в таку “лізингову кабалу”, не був притягнутий до відповідальності.
Також в столиці вже були прецеденти, коли кредитні кошти від ЄБРР, схоже, витрачалися не так, як мали витрачатися. Наприклад, ще у 2015 році було відкрито кримінальне провадження за фактом нанесення міському бюджету збитків на суму близько 13 млн гривень внаслідок затримок при постачанні закуплених за кошти вказаного банку вагонів метро (кредитні угоди були підписані в 2007-ому, постачання відбулося в 2013-2014 роках). Йшлося про те, що їхній постачальник – російська компанія “Метровагоншмаш” – мав виплатити “Київському метрополітену” штрафні санкції за такі “запізнення”, однак цього зроблено не було.
На початку 2024 року в рамках відповідного кримінального провадження про підозру в службовій недбалості було повідомлено першому заступнику начальника КП “Київський метрополітен” Валерію Гавриленку – мовляв, саме він підписував “платіжки”, за якими росіяни отримали кошти, хоча в цих документах були неправильні розрахунки – без “заздалегідь оцінених збитків”. Втім, з огляду на те, що цю справу було відкрито понад десять років тому, схоже, цьому посадовцю вдасться уникнути відповідальності – або, можливо, це провадження вже закрито.
Крім того, Нацполіція наразі розслідує можливі втрати бюджету Києва через те, що громада у 2020-2021 роках брала “внутрішні місцеві позики” – тобто, випускала цінні папери (їх можуть купувати компанії та фізичні особи), завдяки яким до бюджету могли відразу надходити кошти, але по яким надалі місту доводилося сплачувати відсотки. Наразі йдеться про попередні збитки на суму 581,1 млн гривень. За інформацією слідства, вони були завдані бюджету міста все тим же Володимиром Репіком.
Правоохоронці вважають, що керівництву міста взагалі не був потрібен такий захід, адже бюджети Києва відповідних років були профіцитними. За даними слідства, директор Департаменту фінансів столичної мерії ніяк не розрахував наслідки таких дій та не намагався ніяк виправити цю ситуацію, бо “друга половина” облігацій вже випускалася, щоб покрити відсотки по “першій”. Володимир Репік свою провину не визнає – на його думку, усі питання правоохоронці мають задавати Київраді, яка приймала рішення про запозичення та доручала йому здійснити їх.
Нагадаємо, Володимир Репік керує Департаментом фінансів КМДА з 2012 року. Діяльність цього структурного підрозділу наразі контролює вищезгаданий в.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.
Фото: колаж КВ із використанням ШІ
Олександр Глазунов
КиївВлада
